Однією з найвизначніших святинь не лише нашої країни та її столиці, але й усього східноєвропейського регіону вважається Софія Київська – величний храм із багатовіковою древньою історією.
Це сакральна споруда є ключовим елементом в однойменному національному заповіднику. Вона надзвичайно цінна з точки зору архітектури та духовності, тому включена до переліку всесвітньої спадщини, що охороняється ЮНЕСКО.
Про далеке минуле даного собору, його історичне значення і локації, які в цей осередок богослужінь приваблюють щороку десятки тисяч туристів, розповідається далі.
Коли та як побудували храм?
Відомо, що будівництво даної церкви було розпочато в першій половині ХІ століття. А от щодо початку його зведення дані літописів розходяться.
Одні джерела засвідчують, що відповідний будівельний процес був розпочатий в 1017 році за наказом Володимира Великого. А згідно «Повісті минулих літ», споруджувати Софійський собор у Києві почали пізніше, 1036 року, за часів правління Ярослава Мудрого.
Будівництво цієї мурованої святині мало символічне значення – вона повинна була стати атрибутом могутності й величі держави Київська Русь.
Назву свою церква здобула як аналог головного храму Константинополя, що символізує Мудрість Господа. Архітектурний стиль споруди був також перейнятий від Візантії. Цей факт можна пояснити відсутністю в Київській Русі на той час подібних сакральних будівель.
Логічно, що до процесу зведення храму були залучені візантійські зодчі, а допомагали їм місцеві майстри.
Первісні габарити даного об’єкту складали 43 х 56 метрів. У давніх письменах зафіксований вислів Митрополита Іларіона про те, що Софіївський собор був «дивним і славним по всіх довколишніх країнах».
Особливості архітектури
Стародавня кладка храму передбачала використання двох видів будматеріалів – природного каменю та тонких цеглин, які називали плінфою.
Спочатку святиня мала вид пірамідальної композиції, увінчаної 13 банями. Навкруг церкви розташовувалися два ряди відкритих галерей. Із західного боку до фасаду була прибудована пара веж зі сходами. Ці східці вели на другий ярус споруди, до зали, в якій розташовувалася бібліотека та працювали переписувачі книг.
Про ці давно минулі події нагадує пам’ятний знак, який можна побачити поблизу входу до храму. На відповідному камені зображений портрет князя Ярослава та написаний його вислів про значення книг.
У період з 1685 по 1707 рік Софія Київська, історія якої має багато нерозгаданих таємниць, зазнала капітальної перебудови. У результаті храм отримав вишуканий стиль українського бароко. Його бані набули грушовидної форми.
Упродовж тривалого часу дана церква була центром чоловічого монастиря, який 1634 року заснував святитель Петро Могила.
Усередині храму можна побачити величезну кількість фресок, мозаїчних творів та настінних графіті. Ці старовинні взірці образотворчого мистецтва були свідками коронації та поховань правителів і грабувань церкви під час неодноразових нападів ворогів.
Як не дивно, частина інтер’єру цієї святині, що є Києві найстарішою, зберегла свій вигляд з часів ХІ століття, ще відтоді, коли було створено Софіївський собор.
Наразі в його приміщеннях знаходиться близько 260 м² мозаїки та 3000 м² фресок віком близько тисячі років – це найповніший у світі ансамбль шедеврів древнього настінного мистецтва.
Що варто подивитися туристу в соборі Святої Софії?
Є кілька локацій у цій історично-культурній пам’ятці, які представляють надзвичайну цінність та цікавість для відвідувачів:
- мозаїчне панно з внутрішнім підсвічування площею близько 50 м², що зображає тисячі виготовлених із дерева крашанок;
- композицію «Оранта» – це також мозаїка, виконана на шестиметровій висоті, під стелею храму (неймовірно, але при погляді на неї з різних ракурсів дане зображення виглядає неоднаково, в різних позах):
- тисячі взірців графіті, що були зроблені в період з ХІ по XVIII століття – серед них є написи, що засвідчують смерть Ярослава Мудрого та запис, автором якого є Володимир Мономах;
- напівзруйнований портрет князівської родини, що вважається засновницею славетного собору – про те, хто саме був главою цієї сім’ї (Ярослав Мудрий чи Володимир Великий) суперечки між дослідниками точаться понині.
Територія подвір’я, де знаходиться Софія Київська, також є дуже привабливою для українських та іноземних туристів.
На ній можна побачити дзвіницю 76-метрової висоти. На верхівці цієї вежі впорядкований оглядовий майданчик, з якого відкривається неперевершений вид на місто.
Така башта є місцем знаходження найбільшого в Україні бронзового дзвону з багатим та вишуканим декором, якому понад три сотні років. Називається цей дзвін, що важить цілих 13 тонн і має діаметр 1,25 м, «Іван Мазепа».
Трапезна храму є місцем експонування виставки, що розповідає про перші церкви столиці. Серед експонатів відповідного зібрання є унікальні, з тисячолітньою історією.
Не можна обійти увагою й інші визначні локації. У їх числі – експозиція, що зображує покої єпископів часів XVII –ХІХ століть, побудована в середині XVIIІ століття Брама Заборовського та приміщення колишньої бурси, що нині є Центральним державним літературно-мистецьким архівом-музеєм України.
Факти для допитливих
Під час екскурсій до національного заповідника, відвідувачі часто зупиняються у Софіївському соборі, де гіди залюбки діляться з ними цікавими історичними фактами про це місце. Софіївський собор відомий своєю унікальною історією та архітектурою.
Цей храм розташований на території, що є одним з найстаріших некрополів України. Тут знайдені могили митрополитів Євгенія (Болховітінова) та Платона (Городецького). Особливо значущою є мармурова гробниця Ярослава Мудрого та його дружини, відкрита у 1930-х роках.
Серед святинь храму особливе місце займають нетлінні мощі святого мученика Макарія, які були перенесені до Володимирського собору.
Софійський музей у Києві, відомий на весь світ, зберігає дві чудотворні ікони: ікону Богоматері Куп’ятицької та ікону Миколи Чудотворця.
Собор отримав статус Державного історико-архітектурного заповідника 90 років тому, у 1934 році. Перший іконостас храму був створений у 1637 році. Головна Дзвіниця собору має двадцять дзвонів, загальною вагою 835 кг.
Цей храм став об’єктом уваги в культурі: він описаний в історичному романі Павла Загребельного “Диво” та зображений у популярному фільмі-комедії “За двома зайцями”.
В інтер’єрі храму о будь-які порі року прохолодно – температура в ньому становить близько +13° С, тому учасникам екскурсій радять захопити з собою теплі речі.
Відповісти однозначно, скільки коштує вхід в Софію Київську, складно – це залежить від змісту, тривалості екскурсії, віку претендента на квиток, наявності чи відсутності передбачених для нього пільг та інших факторів.
Більше цікавих місць читайте у розділі “Туризм” на нашому інформаційному порталі.
