Кожна людина є особливою та неповторною. Щодня доводиться стикатись з рідними особистостями, взаємодіяти з ними, подіями, які так чи інакше впливають на загальний стан, самопочуття, людям властиво відчувати та проявляти різноманітні емоції, які пов’язані безпосередньо з нервовою системою та нашим розумом. У статті розглянемо питання науки, яка вивчає вплив факторів навколишнього середовища, травматичного, хворобливого характеру на мозок особистості та наслідки такого впливу.
Визначення та актуальність
Нейропсихологія – це один із розділів галузі психології, метою якого є дослідження зв’язку між мозком, поведінкою людини та психічними процесами.
Даний науковий напрям дає можливість глибше досліджувати шари головного мозку, вчені використовують прилади, методи, серед яких функціональна магнітно-резонансна томографія, електроенцефалографія, що виявляє порушення мозкової діяльності, розуміння, мовлення. Завдяки існуванню і розвитку даної дисципліни можна вивчати вплив і наслідки пошкоджень на мозок під час хвороб, травм.
Історичні факти
Як самостійна наука нейропсихологія з’явилась у 1950 році, засновником вважається радянський вчений Олександр Лурія, відомий своїми дослідженнями в поведінці особистості, психічних змін при ураженнях головного мозку. Розвиток діяльності припав на період Другої Світової війни, коли випала нагода працювати лікарем у військовому госпіталі, що виявився базою для зручного спостереження і підґрунтям для розвитку галузі. Лурія детального оглядав та обстежував поранених військових та осіб, які мали психічні розлади, спостерігав за змінами поведінки після різних травм і поранень.
Зокрема виділив цікаві факти, якщо уражена лобна ділянка – відмічав порушення уваги, мислення, тім’яна – просторове сприйняття навколишнього середовища, скронева – проблеми з пам’яттю та увагою, потилична – зір. Все це стало розумінням та ознайомленням роботи нашого мозку та які ділянки відповідають за психічні емоції. Науковець вперше виявив і розписав про різні види афазії (порушення мовлення, при якому людина не може говорити, але все чує і розуміє) після ураження голови. Отже, на аналізі симптоматики поранених бійців дослідник розробив особливу батарею тестів Лурії, яка дозволяє оцінювати мозкову діяльність, її функції, таке тестування використовується і до нашого часу.
Основні підходи
Психологія психічних функцій виділяє три головні підходи у науковому процесі:
1. Експериментальна нейрофізіологія
Застосовують експерименти для досліджень зв’язку між нервовою системою та когнітивними функціями. Спостерігають за поведінкою здорової людини в умовах лабораторії аби вивчити, як впливає дана система організму на прояви емоцій.
2. Клінічна
Фахівці за допомогою такого методу моніторять, як травми чи захворювання головного мозку провокують вплив на когнітивну поведінку та яким чином психологічна допомога може пришвидшити відновлення. Діяльність проводять у закладах, де відновлюють втрачені навички із життя людини, покращення його якості.
3. Конективізм
Використовують моделі штучно створених нейронів, щоб змоделювати розумове функціонування. Спеціалісти навчають виконувати поведінкові завдання, змінюють їх, імітуючи травматизм чи захворювання. Отримані результати зіставляють з реальними даними роботи мозкової частини і визначають вплив на нього факторів з оточуючого середовища і як підібрати та проводити лікування.
4. Реабілітаційна
Віднова порушеної психічної діяльності
5. Дитяча нейропсихологія
Досліджують не лише хворих, але і здорових дітей, рівень готовності до школи, питання важкості навчального процесу тощо.
Функції
Основними завданнями наукового напрямку є:
- Дослідження, як працює розум, коли організм взаємодіє з факторами внутрішнього та зовнішнього середовища.
- Нейропсихологічне обговорення місцевого пошкодження головного мозку
- Діагностика органу мислення та його частин.
Нейропсихологічна діагностика у дітей
Дитяча нейрофізіологія є молодою дисципліною, яка поєднує знання психології, нейронауки та психофізіології. Опрацьовує процеси розвитку, дозрівання структур мозку та психічні прояви, включає нейрокорекцію та реабілітацію у дитячому віці. Дані аспекти стабілізують емоційний стан, знижують рівень тривоги, борються з дислексією тощо. А експертиза являє собою обстеження, де діти виконують завдання в ігровій формі, що допомагає визначити відповідність нинішнього розвитку для певного віку малечі.
Завдання діагностики полягає у виявленні готовності до навчання у школі, розвитку комунікаційних навичок, просторового уявлення, мислення, також визначення пошкоджених ланок психічних функцій, сильних та слабких сторін у розвинені, розробка програми для стимулювання зон кори головного мозку. Такі уроки варто розпочинати з 3-річного віку та у молодших класах, опісля розробляють індивідуальний курс корекційних занять, навчають батьків для продовження відновлюючого процесу вдома, щоб досягти кращого результату.
Варто звертатись до спеціаліста, якщо помітили у дитини порушення моторики, відсутність реакції на ваше звернення, уповільнення ходьби, гіперактивність, прояви агресії та істерики, порушення або затримка розвитку мовлення. Уникнути виникнення таких проблем можна завдяки простим порадам, серед яких:
- вчіть дітей висловлюватись про свої бажання та потреби
- відверті розмови з підростаючим поколінням, підбирайте терміни та слова відповідно до віку
- частіше цікавтесь настроєм, радо відповідайте на питання, які цікавлять малечу
- приділяти більше тілесної уваги, наприклад частіші обіймати.
Нейропсихологічна реабілітація дорослих
Нейрореабілітація є одним з перспективних напрямків медицини, так як розглядає не лише стан центральної нервової системи при різноманітних неврологічних захворюваннях, але зміни діючих можливостей під час прогресування хвороб. Досвідчені спеціалісти у тісній співпраці (неврологи, реабілітологи, психологи, фізіотерапевти, соціальні працівники) беруть участь у відновленні порушених функцій та максимально повертають до звичного життя чи сприятимуть полегшенню перебігу захворювань. Нині існує чимало клінік, де готові працювати з людьми, які потребують кваліфікованої допомоги після інсультів, при аутизмі, розумовій відсталості, когнітивних дисфункціях, порушення харчової поведінки, хвороба Альцгеймера та Паркінсона. Чим раніше звернутись до фахівця та правильно підібрати план лікування залежить швидкість та якість відновлення.
Галузі застосування
Наука широко застосовується у багатьох сферах нашого життя, куди належить медицина, освіта, терапія та маркетинг. Розробляти нові підходи, удосконалювати методи лікування психічних розладів, реабілітаційні комплекси, моніторинг хвороб, які можуть вплинути на інтелект, можливе завдяки вивченню як мозок сприймає, обробляє інформацію. Дуже часто нейропсихологія має тісний контакт з іншими дисциплінами для успішної роботи. Наприклад ІТ сфера, робототехніка, поєднуючи інформатику, штучний інтелект вчені вчаться створювати моделі органу мислення, щоб краще зрозуміти його функціональну здатність і можливості. Також використовують у маркетингу, для розуміння реакцій людей на представлену рекламу та виготовлені продукти.
Хто такий нейропсихолог?
Фахівець, який має знання та практику у сфері нейропсихології, психіатрії.
Основним завданням є відновлення діяльності та здібних функцій органу мислення, покращення якості життя та повернення до звичного ритму особам з черепно-мозковими порушеннями, після перенесеного інсульту. Для діагностики застосовує перш за все збір анамнезу, безпосередньо у родичів та близьких людей, бесіда з пацієнтом, нейропсихологічне тестування для оцінки стану когнітивної праці. Всі пункти дають змогу сформувати загальне уявлення про стан, підібрати план для ефективного відновлення, а безпосередньо додаткове медикаментозне лікування призначає лікар-невролог.
Тестування з нейропсихології
Нейропсихологічні тести вимірюють рівень інтелектуальних навичок, здібностей, пам’яті та уваги, вони нешкідливі та не несуть шкоди особистості, їх пропонують проходити пацієнтам з неврологічними розладами, депресивними станами, деменцією, розладами поведінки тощо. Завдання та вправи стосуються вимови, запам’ятовування слів, розпізнавання зображених об’ктів на аркушах паперу, рухові програми на концентрацію уваги.
Найпопулярніші методи виявлення когнітивних зрушень:
- міні діагностика психологічного стану
- МоСА ( монреальський когнітивний тест)
- FAB ( оцінка лобової частини)
- малювання годинника
Емоційні порушення:
- проходження шкали тривоги і депресії
- HADS, Спілберга, Бека.
Оцінка результатів:
Дані варіанти є одним з найточніших методів експертизи, проте іноді можуть давати хибні результати у разі низького рівня освіти та культури, емоційне занепокоєння, втома під час тестування, апатія чи настороженість до перевірки, неуважність.
1. Легкий розлад
Характеризується рідкісними та мало вираженими симптомами, які є непомітними для оточуючих, наприклад забудькуватість, періодичне зниження концентрації уваги та втома при значній розумовій роботі.
2. Середньої важкості
Прояви стають вираженими, частішими (майже постійна забудькуватість, швидка втома, постійне порушення уваги, особі важко справлятись з новими видами діяльності)
3. Важкі порушення
Втрата здібностей, самостійності (часткова або повна), такі люди потребують спеціального харчування та допомоги спеціалістів).
Раннє виявлення мінімальних порушень та вчасне звернення до спеціалізованого закладу з досвідченими фахівцями збільшують шанси на швидше одужання.
Галузь психологічної науки продовжує розкривати таємниці розуму, чим більше особистість вивчає дане питання, тим краще розуміє себе та оточуючих. Адже кожна людина є індивідуальною, із своїми правилами, емоційними проявами та поглядами, що впливають на наше повсякденне життя та комунікацію у соціумі.
Більше корисної інформації читайте в розділі Психологія на нашому порталі.