Вокзал у місті Луцьк визнаний одним з найкрасивіших в Україні. Хоча станція і не має надзвичайно важливого значення, але луцький вокзал має цікаву і незвичайну історію.
Неіснуючий вокзал
Вокзал у Луцьку з’явився пізніше, ніж в інших великих українських містах. Адже географічне положення міста не було вузловим і центральним. Але у 1890 році російський цар Олександр III перебував у волинських краях (їхній розмір тоді був іншим). І він вирішив відвідати Луцьк, який був повітовим містом. Цар запитав свого помічника про те чи є вокзал у Луцьку. Чиновник подивився на карту і побачив, що станція «Луцьк» існує. Він повідомив, що залізниця є. Проте, вокзалу не було у Луцьку. Адже насправді станція «Луцьк» розміщувалася на територія сучасного села Прилуцьке, ближче до Ківерець. А це цілих 11 верст від Луцька!
Тому було вирішено швидко провести залізну дорогу до Луцька. З 1 по 19 серпня 1890 року відбувалися будівельні роботи. І вже 20 серпня до Луцька по новій залізничній гілці пройшов перший поїзд. 10 вересня було офіційно відкрито вокзал у місті.
Звісно, вокзал мав не такий вигляд як зараз. Це був звичайний металевий навіс. Пізніше було споруджено вокзал. Знаходився він на нинішній вулиці Стрілецькій. Пізніше вокзал перенесли на те місце, де він розташований і нині. А на місці старого вокзального приміщення був ресторан «Світлофор». Потім заклад закрили, були ідеї створити музей залізничного транспорту у приміщенні. Але на даний момент колишній луцький вокзал має жахливий вигляд.
Тупикова станція
Перша назва станції – Луцьк – Місто.
З Ківерець до Луцька вела залізниця-апендикс. Вона мала довжину приблизно 12 кілометрів. І поїзди, які прибували до Луцька, поверталися назад до Ківерець. Але потрібно було розвивати торгівлю, життя невпинно йшло вперед, тому ще за часів Російської імперії вирішено було з’єднати Луцьк і селище Стоянів (нині межа Волині і Львівщини).
Пізніше така ж ідея виникала і в польських чиновників, які панували на Волині. Проте час будівництва відкладався. Частина залізниці була збудована ще за часів Російської імперії. Потреба у залізничному сполученні була у волинян і львів’ян, але польські чиновники вперто не давали на це дозволу. Але бажання торгувати перемогло. І в якийсь момент міністр транспорту Другої Речі Посполитої дозволив будівництво. Але відмовився давати кошти. Тому волиняни самостійно зібрали 125 тисяч злотих для створення залізничної гілки до Львова.
З 1925 року було відновлене будівництво. У 1928 році завершилося створення львівської гілки.
У 1963 році з’явилася станція Луцьк. Її було створено на базі станцій Луцьк-Місто та вантажної Луцьк-Східний, що розміщувалася поряд.
Реконструкція вокзалу
У 1959 році був збудований нинішній вокзал у Луцьку, проте в певний момент прийшов час його ґрунтовної реконструкції, адже приміщення мало старий, радянський вигляд.
У 2011 році був оголошений конкурс на реконструкцію. Переміг проєкт Андроша Бідзілі. Хоча інший план реконструкції передбачав більш сучасний і новий вокзал навіть з майданчиком для гелікоптера. Але вирішено було реконструювати все, використавши наявне приміщення і його фундамент.
Вокзал повністю реконструювали, бюджет було перебільшено на 2,5 мільйони. Автор проекту стверджував, що вокзал повинен був мати три куполи. Але начальник Львівської залізниці, який і курував роботи, відмовив йому у цьому. Він мотивував це тим, що Луцьк – не Львів, тому купол буде один (на вокзалі у Львові три куполи).
Тому початкова версія проєкту так і не була реалізована. У 2012 році було відкрито оновлений вокзал. У 2013 році відбувся конкурс «Кришталева цеглина». Там Луцький вокзал здобув перемогу як краща громадська споруда серед деяких країн Центрально-Східної Європи.
Луцький вокзал було оспівано у пісні «Троянди на пероні». Авторами стали Анатолій Горчинський і Олександр Богачук. Написана у 60-х роках минулого століття. В той час Анатолій Горчинський працював у театрі в Луцьку.
Вокзал у Луцьку – одна з пам’яток міста, його залізничні ворота та яскрава візитівка.