В сучасному світі техногенних новинок та реалізації футуристичних задумів здається, що наукові відкриття не є такими масштабними, як в епоху Відродження, наприклад. Та навіть думка про те, що хтось з сучасних інтелектуалів зможе перевершити рівень відкриттів Леонардо да Вінчі здається неможливою. Однак, попри всю неймовірність, великі наукові відкриття стаються, а вчені, які над ними працюють, дають цивілізації неоціненний дорібок.
Одним з таких геніїв сучасності був Мітчел Фейгенбаум – американський математик та фізик, дослідник точних наук. Чим ж видатна ця людина?
Ерудит, інтелігент, вчений, дослідник Фейгенбаум був людиною, закоханою в технічні науки, проводив дослідження у фізиці та математиці і переводив незрозумілі явища у площину математичних пояснень.
Майбутній геній народився у сім’ї видатного хіміка та педагогині державної школи 19 грудня 1944 року. Батьки не покладали на сина великих надій, виховували його звичайним хлопцем, оскільки у підлітковому віці його не особливо приваблювало навчання. Єдиним предметом, який йому легко давався була математика. У підлітковому віці він почав серйозно захоплюватись матаналізом і допомогла йому в цьому… гра на піаніно. Він вважав, що музика і математика взаємодоповнюються і сприяють розвитку його логічного мислення. У віці 16 років Мітчел вступив до Нью-Йоркського коледжу аби продовжити вивчення електротехніки на професійному рівні.
Однак, через деякий час навчання його спіткала фрустрація – він був розчарований у тому, що всі його дослідження не привели до жодного наукового відкриття. Єдиним заняттям, яке приносило йому задоволення стало розгадування кросвордів у New York Time, що він робив з дивовижною швидкістю. Тоді у життя Фейгенбаума прийшла справжня удача – один з його друзів, фізик Піт Каррутерс, запропонував йому роботу у престижному проекті, який мав на меті дослідження квантової теорії поля. В свій час це дало поштовх до розвитку найбільш високотехнологічних комп’ютерних машин, які мають здатність до миттєвого обміну інформацією.
Отже, працюючи над проектом, Мітчел виявив, що частинки у рідинах, газах та твердих речовинах, які рухаються хаотично та невпорядковано, мають періодичність руху. Так Мітчел став людиною, яка «впорядкувала» хаотичних рух.
В подальшому йому вдалося вивести математичну формулу, яка описувала цю періодичність. Коефіцієнт періодичності становить 4,669 та є константою, її часто використовують в математичних виразах для характеристики фізичних процесів.
Видатне відкриття у світі математичних наук відбулось у 1975 році, а уже у 1978 році дружина друга Мітчела Піта, яка була програмістом та змогла обробити отримане значення за допомогою обчислювальною машини допомогла Мітчелу візуалізувати математичний закон, зобразивши діаграму біфуркації.
Згодом вони утрьох виявили, що значення сталої справедливе для всіх хаотичних процесів у різних класах систем.
Багато вчених сучасності не визнавали цінність роботи Фейгенбаума та навіть ігнорували її. Та лише після публікації роботи у 1979 році у науковому журналі та початок «гастролей» науковця зі своєю доповіддю зробили його популярним настільки, що багато математиків та фізиків того часу просили дати їм дозвіл для використання результатів роботи у своїх дослідженнях.
Так, на основі математичних результатів обчислень періодичності хаосу розвивалось багато сучасних теорій квантової фізики.
Інколи здається, що закони фізики виходять далеко за межі матеріального світу і впорядкованість має будь-який броунівський рух.