Перша шлюбна ніч – це та єдина і неповторна пора, яка відбувається відразу після весілля. Простіше кажучи, коли б ви не одружилися, скільки років не прожили б у громадянському шлюбі, саме та ніч, яку ви проведете вдвох після реєстрації шлюбу, і буде першою. В час повномасштабного вторгнення деякі весільні традиції дещо втратили своє значення, стає популярним шлюб за добу, відсутність гучного святкування, а шлюбні ночі можуть проходити і десь в укритті чи безпечному місці. Але так було не завжди.
Багато сучасних наречених мають статеві відносини задовго до шлюбу. Зараз практично неможливо знайти тих, для кого перша шлюбна ніч дійсно перша. Чимало наречених виходять заміж уже у «цікавому положенні» і в першу шлюбну ніч можуть страждати від токсикозу, а не від хвилювань за втрату дівочої честі. Але не завжди було так.
Перша шлюбна ніч: історичні традиції
Наші предки дуже цінували дівочу цноту, тому дівчина обов’язково мала виходити заміж незайманою. Так, дехто дотримується такої традиції і зараз, але все ж це радше виняток, ніж правило.
А от ще зовсім нещодавно традиції першої шлюбної ночі були живі та активно втілювалися в життя. Вони були дещо «дикими» і певною мірою жорстокими, але про них знали і намагалися зробити все, щоб не зганьбити себе і свій рід.
Перша шлюбна ніч в українців
Українські дівчата берегли свою цноту. Зазвичай вони досить рано виходили заміж – у 15-17 років. Звісно, навіть зараз зберегти невинність до такого віку нескладно. Але в Україні були різні традиції, які не завжди були, так би мовити, пуританськими. Адже, наприклад, втратити невинність дівчата могли під час Купальської ночі або вечорниць, коли парубки і дівчата збиралися у хаті вдови і могли проводити там вечори і ночі. Якщо дівчина закохувалася, втрачала голову і очікувала на маля, то її могли вигнати з дому або вона й сама могли піти звідти. Нерідко, дівчата закінчували життя самогубством (приміром, Катерина Шевченка так і зробила).
Традиції першої шлюбної ночі українців
Та все ж, коли приходив час весілля, то молоді були щасливі. Всі, крім нареченої, могли почувати себе досить комфортно та радісно на весіллі. А от саме новоспеченій дружині доводилося пройти обряд «комори». Він був поширений практично на всій території України.
Отже, українське сільське весілля було голосним, веселим та радісним. А в неділю ввечері у приміщенні, де зберігали зерно чи реманент, стелилася постіль молодим. Рядна, подушки, солома – і ложе для кохання готове! Туди запрошували молодих. Наречену дуже ретельно перевіряли: в неї не повинно було бути ніяких предметів, які б могли зімітувати дефлорацію (втрату невинності). Перевіряли перелякану дівчину зазвичай родички зі сторони нареченого (старші жіночки з досвідом).
Обряд “Комора”
Після того як впевнилися, що наречена не має ніяких гострих предметів, її могли переодягнути у чисту білу сорочку. Наречених лишали на самоті. Правда, самота ця була відносна, адже за дверима стояли родичі, дружки, дружби, інколи навіть батьки і «підбадьорювали» закоханих. Інколи могли співати сороміцьких пісень або «допомагати» порадами. Радили в основному щось нареченому, адже він повинен був «зірвати калину» у своєї дружини.
Наречені перебували у коморі недовго, приблизно 5-30 хвилин. Добре, якщо молодому не заважали недоречні питання і сміх за дверима, але не завжди він міг впоратися із завданням. Деякі хлопці фізично не могли позбавити цноти дівчину, очевидно, в такій ситуації це таке собі задоволення. Траплялося і так, що молоді були зовсім недосвідчені і поняття не мали, що їм треба робити. У випадку неспроможності нареченого його міг хтось замінити.
Це в принципі вважалось нормальним, хоча були чоловіки, які могли обманути і сказати, що все вдалось, і крові у дружини немає через те, що вона вже «почата». Адже нареченому було соромно сказати про те, що це він не може зробити основну чоловічу справу. Але, на щастя, таких недобросовісних мужчин було небагато. Тому на допомогу могли прийти родичі нареченого – жінки із досвідом, ці «старі» (аж 40-річні матрони) позбавляли невинності бідну дівчину пальцями. Про гігієну не йшлося. Але при цьому краплі крові означали, що дівчина була чиста.
Що ж відбувалось далі?
І весілля набувало небувалого розголосу. Першим міг стати і брат нареченого, дружба або навіть свекор, у часи кріпацтва – пан. Взагалі, байдуже хто, головне, щоб дівчина прийшла в родину чоловіка чистою. Адже вона не повинна була осоромити рід. По суті, вона тепер належала не стільки чоловікові як його роду і родичам.
Якщо на сорочці чи простирадлі були краплі крові, то весілля продовжувалося і було нереально радісним. Сорочку могли носити і показувати, інколи мати танцювала з нею аж поки не падала. Часто столи прикрашали стрічками або чимось червоним. Це був символ того, що дівчина була незаймана. Щасливі батьки, родичі шанували дівчину і все було гаразд. Назавтра для неї починалося чудове життя в хаті свекрів з господарством і постійною роботою та пологами.
А от, якщо після вдалого статевого акту крові не було, то тут все було інакше. Дівчина була осоромлена, її принижували, знущалися з її батьків та роду. З’являлися діряві предмети як символ того, що дівчина теж була уже «не першої свіжості». Крім того, для такого випадку могли приготувати пиріжки з попелом або товченим маком. Інколи наречена сама могла товкти мак, адже була вже «товчена». На новоспечену дружину і її батьків могли навіть одягнути ярмо, адже це символізувало те, що дівчина поводилася як тварина. Ярмо – символ тваринної похоті. Ще могли одягнути хомут, який був принизливим покаранням для родичів нареченої і для неї самої.
До того ж, перед нещасною «зіпсованою» дівчиною і її матір’ю могли ставити ступу і давати їм товкач. Дівчину могли водити навколо ступи або примушувати щось товкти нею. Все це уособлювало сексуальні стосунки.
Українські традиції різних місцевостей
У різних місцевостях були свої традиції. Наприклад, якщо наречена була нечесна, то шлюб взагалі міг бути розірваний. Інколи батьки нареченої платили гроші за весілля. Можливо, за нею давався більший посаг. В будь-якому випадку, свекруха та родичі, а інколи і чоловік, точно могли пригадувати і ганьбити жінку навіть, якщо сімейне життя продовжувалось. Це архаїчний і досить жорсткий обряд. Якщо зважати на те, що в часи кріпацтва дівчат часто ґвалтували пани і солдати, а хлопці й самі інколи бували не надто чесними по відношенню до недосвідчених дівчат. Та й фізіологія жінки така, що не завжди під час першого сексуального досвіду має бути кров. Її просто може не бути і нічого дивного у цьому немає. Але наші пращури цього не знали.
Інколи, якщо наречений кохав свою жінку, він міг піти на хитрість і принести гострий предмет у комору. Тоді кров з’являлася природним способом, наприклад, можна було порізати палець на нозі чи іншу непомітну частину тіла. Інколи, наречений і був першим у нареченої, просто ще до офіційного весілля. Тут уже все залежало від його совісті.
Перша шлюбна ніч у ромів
От хто дотримується традицій шлюбної ночі і зараз, то це роми. Їх досить багато в Україні і вони живуть своїми, відособленими общинами. Зазвичай, одружуються роми дуже рано. Їх сватають батьки ще у ранньому віці, інколи відразу після народження.
Дівчатка виходять заміж у 13-14 років, хлопчики у 14-16. Можуть бути і ще раніші шлюби. Звісно, все залежить від конкретного випадку, родини, нерідко сім’ї створюються дорослими самостійними людьми, але зазвичай це стосується багатих родин або тих, хто асимілювався з українцями.
Традиції першої шлюбної ночі ромів
Традиційно ж ромське весілля – це одруження двох дітей, які скоріше за все, мають досвід ведення сексуально життя. Очевидно, теоретичний, але досить великий. Адже у сім’ях є багато дітей, а самі молоді батьки наречених нерідко ведуть досить активне сексуальне життя, яке не дуже й приховується.
В ідеалі, під час весілля молоді мають залишитися наодинці. Наприклад, в окремій кімнаті, але десь поруч, де гуляють і веселяться гості. Після того як справу зроблено, закривавлену сорочку нареченої показують гостям і весілля продовжує веселитися та радіти. Інколи, на будинку можуть вивісити цю сорочку або просто сорочку як символ того, що наречена чиста.
Якщо наречений не може виконати свій обов’язок у силу свого юного віку або інших причин, то «першим чоловіком» нареченої стають старші жінки із роду молодого. Вони пальцями позбавляють дівчину невинності. Після підтвердження незайманості радість і гуляння продовжуються.
Якщо наречені дуже молоді або прогресивні, то першу шлюбну ніч можуть навіть відкласти до тієї пори, поки дівчина і хлопець не досягнуть відповідного віку. Але це буває рідко.
Якщо наречена не була незаймана, то весілля може скасуватись. У ромів з цим просто: вони не реєструють шлюб у відповідних органах. Або батьки нареченої віддають гроші за весілля повністю (весілля організовують саме батьки нареченого). Загалом, нічого доброго для дівчини у такому випадку немає.
Перша шлюбна ніч – це ритуал, традиції і багато цікавого. Для сучасних молодих, це ще один привід провести разом час, насолодитися один одним. Зазвичай, сучасні наречені проводять її в готелі або в якомусь романтичному місці. І нікого не хвилює, чи наречена незаймана та скільки у неї було партнерів. І всі щасливі.