Карпати ваблять щороку десятки тисяч туристів. Одні з них сюди приїздять заради лікування на знаменитих місцевих курортах, інших манить неймовірна краса гірських краєвидів. А багато мандрівників відвідують даний регіон задля ознайомлення з історичними та культурними пам’ятками, які є практично в кожному містечку й селищі Івано-Франківської області.
Цей текст розповідає про цікаві місця Ворохти – високогірної перлини Гуцульщини. У статті містяться відомості про локації, які варто відвідати в даному колоритному та надзвичайно гостинному закарпатському селищі.
Гіди під час такого екскурсу розкажуть, що перший потяг через це село проїхав ще в 1884 році, а запуску цього залізничного маршруту передувала копітка робота, пов’язана з пробиванням у горах тунелів та муруванням мостів.
За ініціативи австрійського наприкінці ХІХ століття уряду були проведені дослідження, які довели цілющу силу ворохтянських мінеральних вод. У результаті 1906 року тут відкрилася перша бальнеологічна оздоровниця. Зараз у селищі приймають курортників два санаторії – «Смерічка» та «Гірське повітря».
Давній вік цієї дерев’яної сакральної будівлі засвідчують похилені всередину стіни. Її старовинна, раритетна, характерна для Карпат архітектура не зазнала змін.
Цей невеликий храм, побудований без жодного цвяха, є чотиризрубним та хрестовим. Знайти його можна в північній частині селища. Оскільки дана церква знаходиться в найвищій точці Ворохти, від неї відкриваються чарівні панорамні краєвиди: видно і все селище, і величні верхівки гір, які оточують його.
Інтер’єр даного храму збережений з часів позаминулого століття. Його реставрація відбулася 1979 року.
Закарпатська Ворохта для туриста також пропонує оглянути костел Успіння Пресвятої Богородиці, відповідний не готичному архітектурному стилю.
Збудував цей храм Василь Янюк, один із засновників селища. Раніше відповідну церкву називали Будинком священників.
За епохи радянщини костел був зруйнований, а відновили його вже після того, як Україна здобула Незалежність. Нині ця святиня діюча, вона приймає прихожан римо-католицької віри.
Відновлена 1997 року в селищі була й Богослужебна каплиця з оригінальною архітектурою, яка була практично ровесницею Ворохти і за часів свого існування руйнувалася не один раз.
Останні два десятиліття ці мости не використовуються. Функцію переправи для потягів взяв на себе новий залізничний місток, який спорудили поруч.
Старезні віадуки буквально заворожують погляд своєю грандіозністю та величчю. Вони являють собою масивні конструкції з опорами аркової форми, а оточуюча дані локації казкова гірська природа є відмінним фоном для фотосесій.
У молоді такі кам’яні мости асоціюються зі шляхом червоного Гоґвортс-Експресу із книг про Гаррі Поттера.
А маючи відповідне спорядження у вигляді рюкзака, спального мішка та інших необхідних для турпоходів у гори речей, можна вирушити далі. Багато мандрівників звідси йдуть на легендарну Говерлу через турбазу «Заросляк» або обирають альтернативні маршрути територією Чорногірського хребта. Кожна з цих подорожей має власні родзинки й дарує допитливим гостям Закарпаття чимало позитивних вражень.
Прокататися на відповідному зіплайні дозволяється тим, чия ваша становить не менше 35 і не більше 120 кг.
Менший зіплайн є доступним для дітей.
Звісно, порівнювати таку підвісну дорогу з найбільш екстремальними аналогами світу не можна. У Непалі, наприклад, є зіплайн з 600-метровим ухилом протяжністю близько 1,8 км, який дає можливість прямувати зі швидкістю до 140 км/год.
Озеро Несамовите знаходиться на висоті 1750 метрів від рівня моря. Воно славиться своєю красою та оповите всілякими містичними легендами.
Ці давні перекази застерігають мандрівників від купання в озерних водах. Але багато туристів таке застереження відверто ігнорують. Тому на узбережжі даної водойми часто можна побачити намети та дим багать. А холодна вода Несамовитого не лякає завзятих і втомлених спекою любителів скупатися.
Знайдуться і варіанти у гостей селища Ворохта, куди піти з дітьми: школярам сподобаються місцеві екскурсії Гуцульщиною. А малечу можна взяти з собою на риболовлю чи до лісу, по гриби та ягоди. Таке «тихе полювання» дітлахам обов’язково припаде до душі й запам’ятається.
Місцеві агенції розваг пропонують вибагливим туристам польоти на літаках та гелікоптерах над Карпатами, участь у популярній грі-стрілялці пейнтбол або рафтинг-турах.
Дістатися до селища Ворохта найзручніше залізницею – через нього прямують всі потяги, що вирушають з міст інших регіонів України до Рахова. А з обласного центру, Івано-Франківська, до Ворохти курсує автобус.
Більше цікавої інформації про Ворохту читайте в рубриці Туризм на нашому порталі.
Ворохта: трохи історії
Перші поселення в даному регіоні з’явилися ще за часів XIV століття. Їх засновували українці, що тікали в гори Волині та Поділля, степової зони й Київщини, рятуючись від нападів ординців-кочівників. Своїй назві, яка остаточно закріпилася 1598 року, даний населений пункт завдячує Миколі Ворохті. Він був місцевим підприємцем та засновником ткацького промислового виробництва, що в ті далекі часи прославило відповідне село на весь гуцульський край. Детально про дивовижне історичне минуле даного куточка Закарпаття розповість екскурсія по Ворохті, яку можна замовити в місцевій агенції.
Гіди під час такого екскурсу розкажуть, що перший потяг через це село проїхав ще в 1884 році, а запуску цього залізничного маршруту передувала копітка робота, пов’язана з пробиванням у горах тунелів та муруванням мостів.
За ініціативи австрійського наприкінці ХІХ століття уряду були проведені дослідження, які довели цілющу силу ворохтянських мінеральних вод. У результаті 1906 року тут відкрилася перша бальнеологічна оздоровниця. Зараз у селищі приймають курортників два санаторії – «Смерічка» та «Гірське повітря».
Сакральні пам’ятки
Розповідаючи про визначні пам’ятки Ворохти, що мають відношення до релігії та храмового зодчества, варто згадати церкву Різдва Богородиці та Костел Успіння Пресвятої Богородиці. Споруда храму Різдва Богородиці, на думку істориків, була зведена більш ніж чотири сотні літ тому. Її побудували в селі Яблуниця, а у Ворохту перевезли 1780 року.
Давній вік цієї дерев’яної сакральної будівлі засвідчують похилені всередину стіни. Її старовинна, раритетна, характерна для Карпат архітектура не зазнала змін.
Цей невеликий храм, побудований без жодного цвяха, є чотиризрубним та хрестовим. Знайти його можна в північній частині селища. Оскільки дана церква знаходиться в найвищій точці Ворохти, від неї відкриваються чарівні панорамні краєвиди: видно і все селище, і величні верхівки гір, які оточують його.
Інтер’єр даного храму збережений з часів позаминулого століття. Його реставрація відбулася 1979 року.
Закарпатська Ворохта для туриста також пропонує оглянути костел Успіння Пресвятої Богородиці, відповідний не готичному архітектурному стилю.
Збудував цей храм Василь Янюк, один із засновників селища. Раніше відповідну церкву називали Будинком священників.
За епохи радянщини костел був зруйнований, а відновили його вже після того, як Україна здобула Незалежність. Нині ця святиня діюча, вона приймає прихожан римо-католицької віри.
Відновлена 1997 року в селищі була й Богослужебна каплиця з оригінальною архітектурою, яка була практично ровесницею Ворохти і за часів свого існування руйнувалася не один раз.
Столітній віадук
Місцеві мешканці туристам неодмінно підкажуть, що подивитись у Ворохті варто незвичайний залізничний міст. Будівництво його завершилося понад сотню років тому, коли це село належало до Австро-Угорського королівства. Ця споруда називається віадуком. Такий термін використовують для мостів, конструкції яких зведені над гірськими ущелинами або глибокими ярами. Загалом у селищі Ворохта є два таких моста-віадука. Їх довжина складає 100 та 130 метрів. На території всього Європейського континенту настільки довгих віадуків одиниці.
Останні два десятиліття ці мости не використовуються. Функцію переправи для потягів взяв на себе новий залізничний місток, який спорудили поруч.
Старезні віадуки буквально заворожують погляд своєю грандіозністю та величчю. Вони являють собою масивні конструкції з опорами аркової форми, а оточуюча дані локації казкова гірська природа є відмінним фоном для фотосесій.
У молоді такі кам’яні мости асоціюються зі шляхом червоного Гоґвортс-Експресу із книг про Гаррі Поттера.
Гора Кукул
Відповідь на питання, що цікавого є у Ворохті для любителів походів гірськими стежками, однозначна – це маршрут, метою якого є підкорення гори Кукул. Щоб зібратися на маківку цієї гори, не треба бути професійним альпіністом. На думку місцевих мешканців, це прийнятний варіант для туристів лінькуватих та навіть звичайних відпочивальників, що не мають наміру ночувати в лісі. Даний маршрут загальною протяжністю близько 12 км, є одноденним. Найчастіше його проходять пішки. Але можна підкорити гору й верхи на коні. Узимку Кукул вабить лижників та сноубордистів. Такі любителі екстриму зазвичай катаються з засніжених північно-східних схилів гори.
А маючи відповідне спорядження у вигляді рюкзака, спального мішка та інших необхідних для турпоходів у гори речей, можна вирушити далі. Багато мандрівників звідси йдуть на легендарну Говерлу через турбазу «Заросляк» або обирають альтернативні маршрути територією Чорногірського хребта. Кожна з цих подорожей має власні родзинки й дарує допитливим гостям Закарпаття чимало позитивних вражень.
Ворохтянський зіплайн
Даний уподобаний шукачами справжнього драйву об’єкт є спуском на шківі, що підвішений на спеціальному кабелі. Знаходиться він за вулицею Богдана Хмельницького, де вже починається лісовий масив. Загальна протяжність зіплайну у Ворохті невелика – вона складає понад 700 метрів, а різниця між висотою точки старту й фінішу становить лише 18 метрів. Спочатку учасники такого своєрідного атракціону долають 550 метрів. Після цього вони роблять обов’язкову проміжну зупинку. Наступна ділянка спуску складає 170 метрів.
Прокататися на відповідному зіплайні дозволяється тим, чия ваша становить не менше 35 і не більше 120 кг.
Менший зіплайн є доступним для дітей.
Звісно, порівнювати таку підвісну дорогу з найбільш екстремальними аналогами світу не можна. У Непалі, наприклад, є зіплайн з 600-метровим ухилом протяжністю близько 1,8 км, який дає можливість прямувати зі швидкістю до 140 км/год.
Ринок біля колишнього трампліна
У минулому це селище було центром зимових видів спорту. У ньому розташовувалися підйомники для лижників та був обладнаний спеціальний трамплін для стрибків на лижах. Зараз ця локація за призначенням вже не використовується. Її поступово демонтують. Але поруч із екс-трампліном розташовується ринок в населеному пункті Ворохта, куди піти варто для придбання сувенірів на згадку про подорож в закарпатський край. Тут продаються гарні гуцульські вироби вовняні та дерев’яні. Можна купити на відповідному базарі й різноманітні дари природи Карпат – від запашного меду до ягід та грибів. Особливо популярні у гостей даного регіону смачні місцеві сири, виготовлені за давніми рецептами – це бринза, вурда та буц.Озеро Несамовите
Водойма, що знаходиться не в самій Ворохті, але неподалік від неї. На авто дістатися до цього озера від селища можна хвилин за 50, але чимало любителів турпоходів долають відстань до нього пішки.
Озеро Несамовите знаходиться на висоті 1750 метрів від рівня моря. Воно славиться своєю красою та оповите всілякими містичними легендами.
Ці давні перекази застерігають мандрівників від купання в озерних водах. Але багато туристів таке застереження відверто ігнорують. Тому на узбережжі даної водойми часто можна побачити намети та дим багать. А холодна вода Несамовитого не лякає завзятих і втомлених спекою любителів скупатися.
Знайдуться і варіанти у гостей селища Ворохта, куди піти з дітьми: школярам сподобаються місцеві екскурсії Гуцульщиною. А малечу можна взяти з собою на риболовлю чи до лісу, по гриби та ягоди. Таке «тихе полювання» дітлахам обов’язково припаде до душі й запам’ятається.
Місцеві агенції розваг пропонують вибагливим туристам польоти на літаках та гелікоптерах над Карпатами, участь у популярній грі-стрілялці пейнтбол або рафтинг-турах.
Дістатися до селища Ворохта найзручніше залізницею – через нього прямують всі потяги, що вирушають з міст інших регіонів України до Рахова. А з обласного центру, Івано-Франківська, до Ворохти курсує автобус.
Більше цікавої інформації про Ворохту читайте в рубриці Туризм на нашому порталі.