Депресія може торкнутися будь-кого. Навіть люди, які мають повноцінну роботу та щасливі стосунки, можуть захворіти, якщо мають до цього схильність. Вона буває генетичною або набутою, наприклад, через травматизацію або досвід жорстокого поводження в ранньому дитинстві.
Симптоми депресії
Люди, які страждають на депресію, проявляють різні симптоми. Деякі стають більш замкнутими та втрачають інтерес до позитивних видів діяльності та дружби. Інші постійно дратівливі, а іноді навіть агресивні — так проявлятися, наприклад, депресія у чоловіків. При постановці діагнозу лікарі розрізняють основні та другорядні симптоми депресії.
Основними симптомами є:
- Поганий настрій, пригнічений стан
- Втрата інтересу, безрадісність
- Відсутність драйву, швидка втомлюваність
Вторинні симптоми депресії — це:
- Проблеми зі сном
- Порушення концентрації та уваги
- Почуття провини
- Безнадійність
- Низька самооцінка та невпевненість у собі
- Втрата апетиту
Однак не всі захворювання однакові: існують різні форми (підтипи). Однією з таких особливих форм є високофункціональна депресія.
На відміну від класичної депресії, високофункціональна описується як м’яка форма, яка триває роками. Вона характеризується тим, що люди, які страждають на неї, не виглядають пригніченими зовні. Вони не замикаються в собі, здатні справлятися з повсякденним життям і виконувати обов’язки на роботі та в сім’ї — факт, який ускладнює розпізнавання хвороби ззовні. Таким чином, депресія є «прихованою».
Симптоми високофункціональної депресії:
- Нетипові цикли сну і прийому їжі
- Часто також безсоння
- Низька самооцінка
- Замисленість
- Дратівливість
- Проблеми з концентрацією уваги та прийняттям рішень
- Відхід від соцактивності
- Відсутність задоволення та ентузіазму
- Відчуття внутрішньої порожнечі
- Брак енергії
- Виснаження
На сьогоднішній день не існує самостійного діагнозу для високофункціональної депресії. Її найбільше порівнюють з атиповою або дистимією. У випадку атипової депресії хворі можуть тимчасово відчувати себе щасливими, ходити на роботу і спілкуватися. Однак згодом вони відчувають себе виснаженими. Хронічна депресія називається дистимією: симптоми, як правило, м’якші, але зберігаються щонайменше два роки.
Як зрозуміти, що у тебе депресія
Люди, страждаючі на високофункціональну депресію, часто жінки, успішно справляються з роботою, сім’єю та дозвіллям, незважаючи ні на що — навіть якщо це коштує їм багато енергії. Однак всередині них наростають виснаження, відчай і смуток. Якщо вони опиняються в життєвій кризі, симптоми можуть значно посилитися.
Багато хворих не усвідомлюють, що потребують допомоги, і часто відгороджуються від неї. Це відбувається тому, що така хвороба не вписується в їхню картину успіху.
Як вийти з депресії самостійно
Часто здається, що під час депресії не можна нічого робити. Однак контроль над власним самопочуттям має вирішальне значення. Тож що робити?
За депресивними симптомами, як правило, ховається серйозне захворювання, саме тому перший крок є найважливішим: серйозно поставитися до симптомів і звернутися по допомогу. Першим контактним обличчям при депресивних симптомах є сімейний лікар, з яким треба обговорити симптоми та можливе лікування. Разом з пацієнтом лікар загальної практики або спеціаліст розробить план лікування, який зазвичай включає психотерапію або медикаментозне лікування.
Зверніть увагу: ці поради щодо самодопомоги не є заміною психотерапії або медикаментозного лікування. Вони призначені лише для підтримки. Будь ласка, обговоріть усі форми самодопомоги зі своїм лікарем.
1. Фіксований розпорядок дня
Фіксована структура забезпечує підтримку і допомагає не впадати в пасивність і негативні думки. Тому намагайтеся структурувати свій день навколо ключових моментів, таких як фіксований час для підйому, прийому їжі, роботи, навчання та сну. Також варто планувати корисні заходи, такі як прогулянки, заняття спортом і зустрічі з друзями.
Багатьом людям з депресією дуже важко щось робити. Навіть повсякденні справи, такі як винесення сміття, стають викликом. У сприйнятті таких людей все забирає багато енергії. Пасивність, що виникає внаслідок цього, призводить до замкненого кола самотності, самоприниження та депресивних думок.
2. Соціальні контакти
Доведено, що добра соціальна мережа допомагає запобігти депресії та полегшити її перебіг. Наприклад, регулярні контакти з родиною та друзями, будуть важливою частиною самодопомоги.
3. Фізичні вправи
Навіть якщо під час гострої депресивної фази багатьом хворим не хочеться займатися фізичними вправами, фізичні вправи допомогають зменшити симптоми депресії. Не так важливо, який вид спорту найкраще підходить або як часто його слід практикувати. Кожен повинен вибрати те, що підходить йому найкраще. Прогулянка в парку або коротка поїздка на велосипеді, здатна стати гарним початком.
Депресія у дітей
Депресія трапляється не лише в дорослому віці. Діти та підлітки також страждають від неї, хоча у них вона часто проявляється по-іншому. Майже всі діти та підлітки в якийсь момент бувають «не в гуморі». Важливо знати, що симптоми дитячої або підліткової депресії відрізняються від симптомів у дорослих. Вони також можуть відрізнятися залежно від вікової групи.
Маленькі діти: депресія у наймолодших дітей зустрічається рідко і її важко розпізнати. Це пов’язано з тим, що вони ще не вміють добре класифікувати або називати свої почуття. Ознаками цього зазвичай бувають фізичні симптоми, такі як втрата апетиту, розлади сну або біль у животі. Малюки в депресії спочатку багато кричать і плачуть. Інші ознаки включають надмірну причепливість або надмірне смоктання великого пальця. Деякі здаються пасивними та незацікавленими.
- Дошкільного віку: розлади сну, млявість, перепади настрою і агресія, також можуть вказувати на депресію у малюків і дітей дошкільного віку. Зміни в поведінці також свідчать про хворобу.
- Шкільний вік: можливі включаючи безпричинний смуток, дратівливість, спалахи гніву, почуття провини та страх невдачі. Багато хворих дітей втрачають інтерес до дозвілля і замикаються в собі.
- Статеве дозрівання і підлітковий вік: перепади настрою, викликані гормонами, є нормальним явищем для підлітків. Тому часто буває важко відрізнити їх від симптомів депресії. Можливі ознаки в період статевого дозрівання включають постійні проблеми із засинанням і нічним сном, втрату апетиту і ваги, втрату інтересу, перепади настрою протягом дня, соціальну замкнутість і зниження впевненості в собі. Вживання алкоголю та наркотиків також свідчить про можливу депресію.
Причини депресії у дітей
Дитяча депресія рідко має лише одну причину, скоріше кілька факторів діють разом. Психологи та психіатри говорять про багатофакторний процес. До них відносяться біологічні процеси в організмі, психологічні фактори та досвід у соціальному середовищі. Однак психосоціальні впливи також відіграють важливу роль у дитячому віці.
До факторів ризику належать:
- Важкі та тривалі сімейні проблеми
- Розлучення батьків
- Серйозні хвороби або смерть у родині
- Надмірні або недостатні вимоги в школі
- Досвід булінгу
- Небажана вагітність у підлітків
- Сексуальне та фізичне насильство
- Зловживання алкоголем та наркотиками
- Пандемія має негативні наслідки
Існують також ознаки того, що обмеження, пов’язані з пандемією,мають негативний вплив на психічне здоров’я підлітків. Фактором стресу є соціальна ізоляція від однолітків, менша фізична активність, домашні конфлікти та зростання кібербулінгу в соціальних мережах.
Лікування депресії
Дитяча депресія зазвичай лікується амбулаторно. Залежно від ступеня та тяжкості психічного захворювання, терапія складається з кількох компонентів:
- Освіта: тут батьки та дитина або підліток отримують інформацію про хворобу та корисні поведінкові заходи, залежно від їхнього віку та стадії розвитку.
- Психотерапія: психотерапевтичне лікування, таке як когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), використовується, особливо при помірній та важкій депресії. Це допомагає постраждалим краще зрозуміти себе, розпізнати стресові думки, почуття і поведінку та замінити їх на корисні. Це також дозволяє їм легше справлятися зі стресом і напруженням, а також накопичувати позитивний досвід.
- Медикаментозна терапія: може бути корисним доповненням до психотерапевтичного лікування. Лікарі призначають антидепресанти при помірних і важких депресивних епізодах.
- Лікування в сім’ї: Для успіху лікування важливо залучати до нього членів сім’ї — це має бути частиною будь-якого спеціалізованого або психотерапевтичного лікування. Також слід залучати контактних осіб з відповідного оточення (наприклад, з дитячого садка або школи).
- Додаткові програми: У деяких випадках буде корисним звернутися за додатковою підтримкою до медичних установ або служб у справах дітей та молоді (через управління у справах молоді).
Як запобігти депресії
Батьки можуть багато зробити для зміцнення психіки дитини. Але діти також можуть багато чого зробити самі.
- Підвищення самооцінки: батьки повинні підтримувати дитину з раннього віку в розвитку стабільної особистості та вмінні справлятися зі стресом.
- Підтримуйте контакт: важливо, щоб батьки шукали контакту з дитиною, цікавилися її повсякденним життям і переживаннями, підтримували добрий зв’язок навіть під час кризи і давали їй надію і перспективу.
- Підтримуйте соціальні контакти: соціальна ізоляція є одним з найбільших факторів ризику депресії. Друзі допомагають дітям і підліткам дивитися на речі в перспективі та долати проблеми.
- Не перевантажуйте: діти повинні рости якомога безтурботнішими і не обтяжуватися дорослими проблемами, які не відповідають їхньому віку.
- Не підживлюйте страхи: діти, які бояться певних ситуацій, не повинні свідомо наражатися на них. Наприклад, якщо дитина має проблеми з соціальними контактами, батькам краще не лякати її фразами на кшталт «Не намочи знову штанці».
- Заохочуйте спорт і фізичні вправи: спорт однаково корисний як для тіла, так і для душі. Це підвищує впевненість неповнолітніх у собі.
Висновок
Що робити в разі депресії? Це питання часто задають собі родичі та друзі. Вони можуть звернутися за підтримкою, наприклад, до сімейного лікаря. Більшості людей, які страждають на депресію, можна допомогти — в тому числі й тим, хто страждає від високофункціональної депресії. При правильному лікуванні депресія мине. Основу лікування складають психотерапевтичні методи, такі як когнітивно-поведінкова терапія та антидепресанти. Під час терапії хворі дізнаються, наприклад, які стратегії самодопомоги важливі для того, щоб боротися з хворобою. Однак першочерговим завданням є діагностика депресії. Її слід диференціювати від інших захворювань якомога раніше, щоб не піти хибним шляхом до одужання.
Більше корисної інформації читайте в розділі Психологія на нашому порталі.