Нещодавно відійшов у вічність відомий український поет Дмитро Павличко. До свого останнього подиху він зберігав ясний розум та добру пам’ять. І ні на хвилину не забував про свою не менш відому доньку Соломію, життя якої обірвалося 24 роки тому. Про цю жінку добре відомо у літературознавчих колах, але ім’я її пов’язано перш за все з видавництвом «Основи». Соломія Павличко не хотіла бути лише донькою відомого батька і певною мірою перевершила навіть його досягнення.
Ранні роки
Соломія народилася у родині Дмитра Павличка, перші роки сім’я проживала у Львові. У 1965 році поет із родиною перебрався до Києва. У Соломії є ще молодша сестра Роксолана.
Звісно, що дівчинка дуже любила читати. У батька була величезна бібліотека, деякі книги Соломія читала в оригіналі. У зовсім юному віці вже перекладала з англійської досить серйозні книги.
Вчитися дівчина могла будь-де, але обрала Київський університет імені Тара Шевченка, відділення романо-германських мов. У 1981 році Соломія закінчила університет.
У 1984 році дівчина вже захистила кандидатську дисертацію. З 1985 року почала працювати у Інституті літератури при Національній академії наук. Крім того, Соломія Павличко викладала в університеті імені Тараса Шевченка та Києво-Могилянській академії.
Дмитро Павличко вважав, що його донька є набагато талановитішою від нього. Він розповідав, що вона має академічні знання з літератури, знає велику кількість американських та англійських поетів, пише наукові статті, які визнаються у всьому світі.
Вперше Соломія вийшла заміж за сина відомого українського письменника Павла Загребельного – Михайла. У 1987 році у неї народилася донька Богдана (названа на честь матері Соломії Павлівни). Проте восени 1990 року подружжя розлучилося.
Діяльність
Соломія Павличко працювала в Національній академії наук України. Вона пройшла шлях від молодшого наукового співробітника до професора. У 1995 році отримала звання доктора філологічних наук. Крім того, жінка була членом Національної спілки письменників України. Вона отримувала премії за свої наукові роботи та дослідження.
Працювала в університеті Едмонтона (Канада) та у Гарвардській літній школі лінгвістики. На початку 90-х років жінка активно пропагувала українську культуру. Брала участь у різних міжнародних програмах, таким чином розвиваючи українську культуру.
У 1992 році Соломія Павличко заснувала видавництво «Основи». Основний акцент робися на друк наукових перекладів. Співзасновником був другий чоловік жінки Богдан Кравченко. Тоді це здавалося досить дивним, адже була страшенна економічна криза і люди не мали коштів не те, що на книги, але й просто на їжу. Проте несподівано видавництво отримало успіх. На даний момент, воно являється одним із найбільш успішних в Україні. Воно займається друком посібників та підручників, більшість тих, хто навчався у школі, точно користувалися книгами даного видавництва. З 2011 року ним керує донька Соломії Павличко – Богдана.
Крім того, Соломія Павличко була відомою феміністкою. Вона писала чимало статей про фемінізм, заснувала образ української жінки як сильної, мужньої, самостійної. Фемінізм як явище дуже цікавив науковицю і вона знаходила в ньому багато важливого для себе. Павличко писала статті і монографії, біографії, переклади. Соломія завжди збирала біля себе сучасних і мудрих жінок, її оточували однодумиці. Вона вважала, що жінка може бути самостійною, і при цьому мати дуже успішне особисте життя, що завжди доводила власним прикладом, адже другий шлюб був дуже вдалим.
Смерть
Життя Соломії Павличко обірвалося дуже рано. 31 грудня 1999 року її було запрошено в ефір каналу 1+1. Після того вона поїхала додому і більше з нього не вийшла. Адже у ванній кімнаті в квартирі жінки був несправний бойлер, через що приміщення наповнилось чадним газом. Соломія Павличко втратила свідомість і захлинулась у ванній.
Поховали жінку 4 січня 2000 року на Байковому кладовищі.
У Соломії лишилась донька Богдана, яку виховував Богдан Кравченко і сестра Роксолана.
Дмитро Павличко з сумом відзначав, що з Соломією пішла в засвіти його надія і його життя. Після її смерті життя перестало для нього існувати і перетворилося у механічний рух.
Незважаючи на те, що жінка прожила коротке життя, пам’ять про неї жива і досі. Наприклад, заснована премія імені Соломії Павличко, яка вручається вченим, що працюють у галузі гуманістики.