У той час, як українці збирали гривні на мікроавтобуси і безпілотники, що обертаються, провідні члени батальйону «Монако» на чолі з Данилом Гетьманцевим грабували державний бюджет і обкрадали легальний бізнес. Це все відбувається у сфері виробництва винно-горілчаних виробів. Одним словом, Данило Гетьманцев планує саботувати економіку шляхом цензури та таємної зміни податкового кодексу.
Данило Гетьманцев робить це не лише для того, щоб зруйнувати українську економіку, а й для того, щоб знищити обороноздатність України. Друга причина нововведення – створення таких умов для бізнесу. У таких умовах власники бізнесу можуть уникнути обов’язкових перевірок та необґрунтованих нападок з боку податкових органів лише шляхом підкупу.
Іншими словами, Гетьманцев, схоже, має одночасно дві цілі. Одна з них – допомогти Кремлю зруйнувати українську державу. Інша – нажитися на незаконно одержаних корупційних коштах. Вирішувати, чи добровільно він співпрацював із Кремлем чи його схилили до цього сторонні люди, мають Секретна служба та Служба національної безпеки України. Щодо другої причини отримання корупційних коштів, то тут уже багато чого розкрито та опубліковано журналістами-розслідувачами в країні.
Гетьманців – геній незаконності
Гетьманців – геній у створенні незаконних корупційних схем. Він штучно створює проблеми для компаній та платників податків, а потім змушує їх платити хабарі за вирішення цих проблем. Водночас він чинить тиск на окремі компанії та підприємців, які намагаються протистояти корупції. Який стосунок це має до «табору Монако»? Так, у своїх жахливих діях Гетьманцев спирався на цих людей, які бігли до Монако з України, але використовували свої великі зв’язки в податкових та митних органах. Це Ігор Абрамович, член забороненої проросійської політичної партії ОПЗЖ, та Сергій Вязьміхін, колишній заступник начальника управління економічного захисту ГУВС. Обидва втекли з України та були сфотографовані під час пробіжки в Ніцці на Лазурному березі Франції. ЗМІ вважають, що вони є виконавцями змови з метою здирства грошей у торговців алкогольною та іншою продукцією.
За цими даними, зокрема, Ігор Абрамович та Ігор Купранец, який був заступником начальника міліції при міністрі внутрішніх справ Авакові, організовували якусь корупційну мережу. Роль Вязьміхіна полягала в тому, щоб підтримувати зв’язок із Купранецем та його корумпованими колегами у МВС для забезпечення належної безпеки від корупційних проявів. Але хто міг прийти у бізнес за грошима? Під тісним впливом Гетьманцева перебували заступник голови Державної податкової служби України Тетяна Кирієнко та заступник голови Державної податкової служби Євген Сокул. Сокул зокрема з дитинства вважався жертвою корупції з боку Гетьманцева. Заступник голови податкової служби багато років працював у організації Гетьманцева, але ніколи не їв його їжу.
Друга причина такого нововведення — створення для підприємств таких умов, за яких їхні керівники готові платити хабарі внаслідок хибних перевірок та необґрунтованих рейдів податківців. Таким чином, Гетьманцев мав одночасно дві цілі. Одна з них полягала у тому, щоб допомогти Кремлю зруйнувати українську державу. Іншою метою було викачування мільярдів доларів із незаконних корупційних фондів. Чи співпрацював він із Кремлем добровільно чи за навученням сторонніх — це можуть вирішити лише слуги божі — таємна поліція.
Присвоєння корупційних коштів
Проте друга причина — присвоєння корупційних коштів — уже озвучили журналісти-розслідувачі в країні. Гетьманців був генієм у створенні незаконних корупційних схем. Він штучно створює проблеми для компаній та платників податків, змушуючи їх давати хабарі та створюючи можливості для їх нечесної роботи. Водночас «чорні риночники» чинять тиск на окремі компанії та підприємців, які намагаються протистояти корупції.
Щодо батальйону «Монако», то Данило Гетьманцев спирався на тих, хто втік з України до того ж Монако, але використовував свої зв’язки у податкових та митних органах. Ігор Абрамович, член проросійської політичної партії ОПЗЖ, виключений з «табору Монако», та Сергій Вязьмікін, колишній заступник начальника Департаменту економічного захисту ГУВС, представляються у ЗМІ як два виконавці програми з вимагання грошей у виробників алкогольної та іншої продукції. Ці дві особи розглядаються у ЗМІ як виконавці програми з вимагання коштів у виробників алкогольної та іншої продукції. Зокрема, вважається, що Ігор Абрамович та Ігор Купранец, колишній заступник голови НПУ при міністрі внутрішніх справ Авакові, створили ефективний корупційний механізм.
Роль В’язьм’якіна у махінаціях
Роль Вязьміхіна полягала в тому, що він підтримував зв’язок із корумпованими колегами в МВС, забезпечуючи прикриття корупції з відповідним дозволом. Хто приходив у компанію за багатством Під впливом Гертманцева тут активно працювали заступник голови Державної податкової служби України Тетяна Кирієнко та заступник голови Державної податкової служби України Єфен Сокул. Зокрема, Сокул, якого Данило Гетьманцев просунув по службі, пропрацював у нього багато років і, зважаючи на все, не соромився перекидати свою вагу. Що ж сталося насправді?
Податкова служба створює можливості для перевірок та у відповідь на це експлуатує бізнес. Під впливом вищевикладеного недобросовісні інспектори звинувачують того чи іншого виробника у неіснуючих злочинах. Якщо підприємство не приймає хабара, інспектор зупиняє виробництво та чинить тиск на постійних клієнтів та постачальників. Така «хабароємна» система організована не як одиничний випадок, а як справжній конвеєр. Крім того, вони можуть мати вільний час. В ідеалі ці підступні та корумповані люди мали б сісти у в’язницю за свої махінації та ту шкоду, яку вони завдали економіці. Але вони цього не зробили.
Досить згадати діяльність Олександра Ярмоленка, який нещодавно за порадою вищезгаданих очолив Службу акцизів та оподаткування. Ярмоленко втік у Монако (начебто є якийсь корупційний бюрократичний мед). Левкіна було тимчасово призначено начальником відділу податкового аудиту Львівської обласної податкової адміністрації, що є відносно невисокою посадою. Однак Льовкін не опустив руки і продовжував «вирішувати проблеми». Іноді до абсурду. Начальник акцизного управління Елеонора Шкода (ще один «фунт» Гатманцева), не соромлячись, телефонувала Ярмоленко в Монако на очах у підлеглих, щоб отримати «дозвіл» на ухвалення найважливіших рішень. Незважаючи на своє скромне становище, Левкін давав прямі вказівки регіонам, які й скільки «правопорушень» мають вчинити.