Закачує у транспорті – що робити? Поради та методи від закачування

Кінетоз або хвороба руху, наслідками якої є млість, запаморочення й нудота у транспорті, в дорозі, є проблемою багатьох людей. Переважно на таку патологію, яку в побуті називають закачуванням, страждають діти.

Детальні відповіді на всі ключові питання, пов’язані з даним захворюванням, наводяться в пропонованому тексті.

Причини й симптоматика кінетозу

Найчастіше від такого захворювання стає в машині, автобусі або літаку зле дітлахам від 2 до 12 років.

У цьому віці триває інтенсивний розвиток вестибулярного апарату дитини, тому під час поїздки не виключається факт отримання її мозком неправильних сигналів. З одного боку, юний мандрівник спостерігає зміну картинок за вікном. З іншого, його вестибулярним апаратом фіксується нерухомість тіла цього пасажира.

Таке явище й пояснює, чому дитину закачує в транспорті: цей хворобливий стан спричиняється надходженням до її мозку суперечливих сигналів.

У даному випадку виникає ряд симптомів, характерних для хвороби руху:

• блідість шкірних покривів;
• відчуття загальної кволості, слабкості;
• нудота та блювота;
• прискорене серцебиття;
• паморочиться голова;
• дитину кидає в холодний піт або, навпаки, хилить у сон.

Коли ознаки кінетозу в рухомому транспорті відчуває доросла людина, це часто засвідчує наявність кардіологічних порушень в її організмі.

У будь-якому випадку, якщо така симптоматика з’являється раптово й несподівано, варто звернутися до сімейного лікаря. Інколи поставити точний діагноз, який пояснює, чому закачує в дорозі пацієнта, може поставити тільки вузькопрофільний медичний фахівець.

Профілактичні методи

Відповідні способи для малюків та школярів, застосовуються з урахуванням їх вікової категорії та спрямовані на тренування вестибулярного апарату.

Спеціалісти рекомендують зміцнювати цю систему рівноваги, відповідальну за сприйняття прискорень та просторове положення тіла, буквально з перших місяців життя малечі.

Наведені нижче комплекси вправ для дітей різного віку попередять розвиток хвороби руху. За умови їх регулярного виконання вірогідність закачування у юного пасажира зводиться до мінімуму. Для батьків, які заздалегідь попіклувалися про вестибулярний апарат своєї доньки чи сина, проблема, що робити, коли закачує в транспорті цю дитину, навряд чи буде актуальною.

Вправи для наймолодших

Маються на увазі немовлята й малюки віком до 2 років, які ще не здатні виконувати вправи самостійно. У даному випадку їх проводить з дітлахами в формі гри дорослий.

Дає позитивний ефект наступна методика:

• кружляння дитини та гойдання її з боку в бік на руках та виконання разом із нею танцювальних рухів (відповідні рухливі вправи мають виконуватися не занадто різко, вони повинні бути плавними);
• катання на ногах по типу гойдалки (дорослий сідає, витягнувши вперед ноги, потім саджає на них дитину й, притримуючи малюка за руки, ритмічно підіймає та опускає свої ноги);
• гра в «літачок» (малюка кладуть на животик на зігнуті в ліктях руки дорослого та імітують процес польоту, рухаючи руками в різні боки);
• вправи на фітболі (дитину кладуть на великий м’яч і потім, міцно тримаючи її, щоб не допустити зісковзування, і гойдають футболом вперед-назад та з боку в бік).

Якщо таким чином тренувати малечу регулярно, для її батьків у майбутньому не буде приводів замислюватись, чому закачує в автобусі чи машині їх сина або доньку.

Вправи для дошкільників

У цьому віці дитина виконує вправи сама, але під контролем дорослих. Зміцнити вестибулярний апарат дошкільняти допоможуть ігри з такими елементами рухів:

• перекочування в ліжку або на дивані з боку в бік;
• стрибання на батутах;
• тренування рівноваги – малюку спершу пропонують ходити по простеленій на підлозі мотузці, а потім на горизонтальних дошках спеціальних конструкцій дитячого майданчика;
• перекиди – робити їх дитина має на спеціальних поверхнях.

Є ще одна корисна гра-тренування, що відбувається за участі когось із батьків. Дорослий просить закрити дитину очі, після чого піднімає й розкручує її, а потім зупиняється, ставить малюка на підлогу і пропонує відкрити очі. У перші моменти перед очима малечі  буде все «плавати». Це зумовить  активізацію роботи вестибулярного апарату, який працюватиме задля відновлення рівноваги.

Аналогічні вправи підійдуть і для діток шкільного віку. Щоб не виникло підстав для розвитку хвороби руху й батькам не довелося замислюватися, що робити, коли закачує в автобусі їх дитину, останній рекомендується відвідувати спортивні секції та більше перебувати на свіжому повітрі.

Як підготуватися до поїздки, щоб знизити ризик закачування?

Запобігти появі симптомів кінетозу у дітлахів, для яких таке явище в дорозі є характерним, допоможуть профілактичні методи.

1. Повноцінний сон напередодні подорожі. Допомогти дитині добре виспатися допоможе випита на ніч чашка теплого молока з медом або заспокійливого трав’яного чаю.
2. Правильний режим харчування. Перед поїздкою не слід дуже наїдатися, проте й натщесерце вирушати в дорогу не можна. Поїсти дитина має за приблизно за 1,5-2 години до початку подорожі. Їжа має бути легкою, без різких запахів. Напої краще вживати несолодкі або обмежитися водою.
3. Моральна підготовка. Вона полягає в поясненні дитині ситуації. Дорослий має попросити її одразу повідомляти про запаморочення, нудоту тощо та розповісти, що такі проблеми бувають у багатьох діток, але з віком вони проходять.
4. Слід із собою взяти  воду та вологі серветки. Вода має бути прохолодною та без газу, а серветки без різких ароматів.

Якщо маленький пасажир дуже схильний до закачування в дорозі, варто не забути з собою паперовий пакет, клейонку та фартух з вологонепроникного матеріалу. Ці речі знадобляться у випадку блювоти.

Корисні поради: що робити, щоб не вкачало в автобусі або машині?

Знизити вірогідність закачування дитини в громадському транспорті або авто допоможе дотримання таких рекомендацій:

• не слід користуватися парфумованими засобами та освіжувачем повітря для салону авто – сильні запахи провокують закачування;
• у спеку краще обирати транспорт із кондиціонером – в ньому має бути прохолодно (з аналогічних міркувань не слід сидіти дитині на сонячному боці, а якщо погода дозволяє, краще повністю або частково відкрити вікна);
• оскільки в автобусі, коли він їде, сильніше розгойдується хвіст, для дитини варто обирати передні сидіння;
• існують деякі народні методи від закачування – вода з лимоном, кислі карамельки, м’ятні льодяники й імбирне печиво (ці продукти сприяють зменшенню відчуття нудоти);
• в авто дитина має сидіти так, щоб їй було видно через лобове скло обрій – таким чином, до мозку надходитимуть сигнали про візуальне підтвердження факту руху;
• відвернути увагу дитини від імовірної проблеми можна за допомогою спокійних розмов та словесних ігор, а от користування гаджетами в дорозі, що змушує опускати очі та концентруватися на дисплеї, є фактором ризику;
• малюк у машині має розташовуватися в зручному дитячому автокріслі – добре, коли в такому розкладеному сидінні дитина зможе заснути.

Водію й іншим пасажирам в авто не можна палити, до того ж керманич транспорту має дотримувати спокійної манери водіння.

Фармацевтична промисловість випускає спеціальні таблетки від закачування в транспорті. Для новонароджених підійдуть імбирні капсули, для малюків від 1 року – фенибут та дименгидринат.

Починаючи з 2 років, дітям можна давати кинедрил, а для молодших школярів підійдуть такі препарати як цинаризин та зофран. Підліткам та дорослим допоможе аерон та меклозин.

Приймати такі ліки слід за 1-2 години до початку подорожі.

Що робити коли закачало в машині?

Якщо дитину все ж знудило, її слід умити прохолодною водою та дати випити кілька ковтків такої води. Краще, якщо вона буде кип’яченою. Обличчя витирають зволоженим рушничком або серветками.

За можливості, слід зупинити рух, вивести дитину хоча б на кілька хвилин на свіже повітря. Після блювоти юному мандрівникові до кінця подорожі, якщо це можливо, не рекомендується їсти.

Упродовж наступної доби йому доцільно вживати легкі продукти, наприклад, овочеве пюре, питні йогурти, приготоване на пару або відварене нежирне м’ясо та каші на воді – рисову або геркулес.