Воїни Запорізької Січі прославилися мужністю, відвагою та волелюбністю. Але звершувати подвиги та здобувати численні перемоги над ворогами козакам допомагало не лише їх завзяття, кмітливість та відчайдушна вдача. У цьому відіграло значну роль різноманітне озброєння запорізького козацтва.
Яким воно було в епоху пізнього Середньовіччя, детально розповідає подальший текст. Стаття зосереджує увагу небайдужих до історії рідного краю читачів на видах відповідних технічних засобів і пристроїв, які застосовувалися запорожцями для нападу на противника та оборони власних укріплень, їх конструкційних, функціональних та дизайнерських особливостях.
Відомо, що січовики використовували холодну й вогнепальну зброю. Автентичні взірці її, що є цінними реліквіями, експонуються на тематичних і стаціонарних виставках багатьох краєзнавчих та історичних музеїв України.
Холодна зброя козаків
Відомо, що військове спорядження запорожців даної специфіки включало ножі, іноді бойові ціпи.
А найбільш відомі та поширені взірці відповідного озброєння згадані та коротко описані в переліку нижче.
- Козацька шабля. Вона являла собою металевий пристрій із гострим клинком різної довжини та форми й ефесом, який часто воїни-січовики монтували власноруч. Цікаво, що єдиного стилю такої зброї запорожців, що була їх постійною супутницею, не існувало. Її власники з однаковою пошаною й трепетом ставилися як до шабель, виготовлених українськими майстрами, так і до тих, які вони забирали бою у ворога як трофеї (а це були перські, турецькі, татарські угорсько-польські й гусарські аналоги). Шаблі завжди вважалися одним із символів козацтва. Їх воїни Січі лагідно називали своїми «жіночками» або «сестрицями».
- Бойова сокира. Ручна держакові зброя високої пробивної здатності, в яку поступово інтерпретувалося селянське, господарче знаряддя праці. Козаки часто користувалися в бою бердишами (сокирами з довгим держаком та півкруглим вирізом знизу) або чеканами (вони демонстрували рівні прямокутні обухи й округлі продухи, а леза така зброя запорізьких козаків мала різні).
- Спис. Його використовували під час атаки супротивника та самозахисту. Спис козака, різновидом якого була піка, являв собою довге древко з гострим металевим наконечником. Найчастіше він слугував для нанесення ударів, що кололи, але ще такий пристрій був здатен до рубання та різання.
- Кинджал козацький. Компактне збройне пристосування з двостороннім клинком та дерев’яною рукояткою, схоже дизайном на короткий меч. Крім кинджалів, представники запорізького козацтва часто мали при собі так звані захалявні ножі. Їх виготовляли в кузнях Січі та захоплювали під час боїв із татарами й турками.
- Булави й перначі. Булава є відомим видом старовинної зброї ударно-роздроблювальної дії. Інше призначення такого приладдя – клейнод, символ влади. Іноді наявність даної реліквії засвідчувала, що її власником є воїн не простий, а кошовий отаман війська або сам гетьман. Пернач, призначений для шокових ударів, нагадував палицю з потовщеним держаком, позолочену або срібну. Його вінчала лита кулеподібна голівка, декорована тонкими металевими пластинами різних форм, від прямокутних або трапецієвидних до ажурних.
Відповідна холодна козацька зброя XVI-XVII століття була не єдиним засобом січовиків для протистояння ворогу. Запорожці мали в арсеналі й засоби вогнепальні, що дозволяли уражати супротивника на відстані.
Вогнепальна зброя козаків
На думку науковців, уперше такого роду бойові знаряддя представники козацтва почали використовувати в 1511 році. Це були рушниці запорізьких козаків, що швидко набули значного поширення.
- Рушниця. Найпопулярніша зброя козаків вогнепального типу, яка в порівнянні з мушкетом, була зручнішою через свою меншу вагу. Воїни-запорожці користувалися рушницями кримськими, турецькими, кавказькими, а ще виготовленими на західноєвропейській території, зокрема, в Німеччині та Польщі. Оскільки стволи такого озброєння для залпового вогню мали характерний блиск, вони могли бути здалеку помічені ворогом. Але кмітливі козаки придумали, як таку проблему вирішити – вони вимочували стволи в розсолі, після чого цей елемент зброї більше не блищав.
- Пістолі козаків. За даними літописних джерел, їх застосовували представники козацьких старшин. Це була легка зброя запорізьких козаків із колінчатими або кремнієвими замками, виготовлена на території держав Сходу та Західної Європи. Пістолі західноєвропейського виробництва вирізнялися лаконічним оформленням, а майстри східних країн часто ефектно декорували їх позолотою та дорогоцінним камінням. Відомі випадки, коли військове спорядження козаків включало 4 пістолі, пару з яких січовики носили за поясом, а ще два – на сідлі в кобурах. Вести з них прицільний вогонь вони могли, не спиняючи верхової їзди.
- Мушкети. Таку назву мав вид вогнепальної зброї з калібром 16 мм та восьмигранним стволом, довжина якого трохи перевищувала 1 метр. Приціл та мушка на ній були відсутні. При цьому козацькі мушкети обладнувалися спеціальним гаком для затискання гноту та спусковим гачком.
Дослідники дійшли висновку, що в XVII столітті козацьке військо також користувалося самопалами з різними типами замків та аркебузами, що в порівнянні з мушкетами мали коротший ствол й комплектувалися колінчатим замком та особливим прикладом зі щокою.
Артилерія, метальна зброя та флот
Воювати з ворогом запорожцям допомагали й козацькі гармати. Відповідне артилерійське озброєння січовики захоплювали в містах, де мешкали татари й турки. Іноді влада країн Сходу презентувала гармати козакам, запрошуючи їх на службу.
На думку істориків, Запорізька Січ за часів свого існування використовувала від 20 до 30 гармат малокаліберного типу. Вони були мобільними й легкими.
Ще один вид артилерії, відомий козакам, фальконети. Цікаво, що воїни-запорожці заряджали їх не свинцевими ядрами, як передбачалося, а дробом. Результатом відповідного рішення ставало потужне ураження величезної кількості живої сили ворога.
Взірцем метальної зброї, яку включала типова амуніція запорожців, вважається лук зі стрілами. Ним на Січі користувалися приблизно до початку XVIII століття.
Військовими судами козацького флоту були бистрохідні маневрені чайки. Інколи козаки використовували й трофейні турецькі галери.
Висновок такий, що епоха українського козацтва відзначалася активним розвитком озброєння цих воїнів. Вони мали зброю практично всіх існуючих на той час типів та вміло й ефективно використовували її.
Більше цікавої інформації про історію та традиції в Україні читайте на нашому порталі.
