На день здорова людина робить приблизно 23 000 разів вдихів та видихів, а також дихальна система сприймає аромати. Запахи людина відчуває при вдиханні повітря, яке містить один або декілька ароматів, і щоб відчути у повітрі, його вміст має бути вищим за мінімальну концентрацію. Саме нюх допомагає нам сприймати та розрізняти аромати у навколишньому середовищі незалежно від того приємні чи неприємні, усі вони впливають на наші почуття, комфорт життя тощо.
Ефірні олії – ароматичні суміші органічних хімічних сполук. Залежно від виду та походження розрізняють такі види ефірних олій :
- зелені
- блакитні
- коричневі
Існують олії у вигляді маслянистої, безбарвної рідини, практично не розчиняються у воді, бо мають меншу щільність ніж вода, проте добре розчиняються в етиловому спирті, воску, жирах, ефірних сполуках.
Утворюються ефірні олії як сильні концентровані екстракти, які отримують з різних частин рослини (насінина, квіти, листя, коріння), після перероблення утворюються ароматичні летючі речовини. Всі ці ароматичні речовини, які є у рослинах транспортують до рослин необхідні для розвитку речовини та захищають від шкідників, а також беруть участь у процесі запилення квіток комахами. Як виготовляють ефірну олію розглянемо далі у даній статті.
Способи отримання ефірних олій
Отримати олії можна практично з усіх рослин, які існують у природі, однак лише певні види мають велику кількість ароматичних сполук, їх називають олійними рослинами ( сімейство зонтичних, рутових, соснових). Окремі види ефірних олій отримують різними методами, які залежать від типу сировини, а спосіб виготовлення впливає на кінцеві властивості масел.
Дистиляція
Найпоширеніших метод виробництва ефірних олій. Полягає у перетворенні рідини на пару та подальшій її конденсації. Виконують за допомогою трьох способів:
- дистиляція з водяною парою (відбувається процес кип’ятіння води, проникнення водяної пари через пелюстки, листя у рослину. Пара з ароматичними молекулами піддається конденсації, і нерозчинні у воді ефірні масла відділяються від конденсованої води. Таким методом отримують масла з тих рослин, які мають високу стійкість до високих температур.
- суха дистиляція (аналогічний процес до дистиляції, але без використання пари, полягає у нагрівання сировини, з якої необхідно отримати продукцію, це дозволяє набувати різного ароматичного тону)
- фракціонування (додаткова стадія процесу дистиляції, виконують розділення інгредієнтів суміші, де необхідна кількість ділиться на дрібніші фракції, згодом йому надають конкретних властивостей відповідно до встановлених інструкцій, саме даний процес дозволяє виділяти певні ароматичні молекули, які впливають на властивості ефірних олій)
Екструзія
Метод виготовлення ефірних олій із шкірки цитрусових, які виділяють вручну чи за допомогою спеціальних пресів, цитрусові (апельсин, лимон, бергамот) центрифугують або піддають холодній екструзії, таким чином можна отримати ефірні олії для дому та інших потреб.
Екстракція органічними розчинниками
Метод, у якому використовують різні хімічні сполуки з групи органічних розчинників, які хімічно зв’язують олію отриману з рослинного матеріалу, попередньо зануреного у хімічну речовину. Такі масла використовують у парфумерії, бо відокремивши олію від розчинника є ризик, що його там залишається певна кількість.
Поглинання
Досить складний метод, який рідко використовують. Полягає в отриманні ефірних масел з квітів, жир наносять на спеціально призначені пластини, на які також поміщають пелюстки квітів, жир розчиняє і починає зв’язувати олію, що міститься у квітах, тоді за допомогою спирту відділяють олію від жиру.
Мацерація
Метод виготовлення ефірної олії, який полягає у замочуванні рослинної сировини у місткостях, які заповнені рідким жиром, їх ставлять на водяну пару, даний процес триває дві доби, таким чином отримують бетон, речовину, яка розчиняється у спирті (середовищі ароматичних сполук). Згодом у таку рослинно-жирову сполуку додають хімічні сполуки, які розчиняють непотрібні молекули рослини.
Види ефірних олій
За способом екстракції виділяють такі види ефірних олій:
- монотерпени (висококонцентровані сполуки, які проявляють бактерицидну, антисептичну дію- соснова олія)
- складні ефіри (сполуки, які діють як фунгіциди, виконують заспокійливу та розслаблюючу дію-лавандове, шафранове масло)
- альдегіди (речовини, які мають антисептичну та заспокійливу дію- олія меліси)
- кетони (речовини, які викликають гіперемію шкіри, можуть мати токсичну дію-олія кропу, шавлії)
- спирти (сполуки з антибактеріальними та антивірусними властивостями-масло троянди та герані)
- феноли (речовини, які наділені бактерицидною та подразнюючою властивістю -олія чебрецю, орегано)
Ефірні олії є чутливими до високих, низьких температур, ультрафіолетового випромінювання, розчиняються у спирті і олії, помірно розчиняються у воді утворюючи суспензії. Важливо умовою виготовлення олій є використання екологічної рослинної сировини, щоб отримати якісний продукт.
Застосування
Ефірні олії використовують в ароматерапії у вигляді ароматичних сумішей, у виробництві косметичних ароматичних серветок, парфумів , дезодорантів, кремів, бальзамів, мила, шампунів, гелів для душу, перукарських засобів.В оздоровчій системі використовують ефірні олії під час санаторно-курортного лікування (при проведенню масажів, інгаляцій, косметичних процедур, під час відвідування сауни).
Вони ефективно зміцнюють шкіру, покращують стан, розгладжують, заспокоюють її, зменшують прояви алергічних реакції та захворювань шкіри (екзема), прискорюють загоєння ран, опіків тощо. Також ефірні олії потрібні для виготовлення свічок, текстилю, миючих засобів, кормів для тварин та ліків.
Властивості
Ефірні олії наділені багатьма властивостями, зокрема релаксуючою, стимулюючою, лікувальною. Які лікувальні властивості ефірних олій:
- антисептична, антивірусна, антимікробна, антигрибкова (мають багато біологічно-активних речовин фагоцитів, які пригнічують діяльність вірусів, мікробів, грибків — чебрець, лаванда, м’ята)
- антибактеріальна (ялівець, лимон)
- антигельмінтна (часникова, бергамотова олія)
- регенеративна ( відновлююча) календула, чистотіл
- стимулююча (покращує концентрацію уваги, підвищує працездатність — троянда, апельсин, шавлія)
- тонізуюча (м’ята, герань)
Кожен вид ефірної олії має свою особливу властивість та дію на шкіру, організм людини тому і використовується залежно від необхідної потреби.
Протипоказання
Одними з властивостей ефірних олій є релаксуюча та стимулююча, вони багаті на активні речовини, у використанні варто поводитись обережно та використовувати у помірних кількостях, в іншому випадку надмірне використання може призвести до алергічних реакцій організму тощо.
Протипоказаннями до використання є: використання під час вагітності, лактації, людям з епілепсією, судомами в анамнезі, особам з астмою та підвищеною схильністю до алергічних реакцій, уникати контакту олії з очима, вухами та слизовими тіла, заборонено використовувати дітям.
Вартість
Ціна ефірної олії (100% натуральної) залежить від процентного вмісту ароматичних речовин у рослині та методу виготовлення олії (екстракція, мацерація тощо) Високоякісне ефірне масло — це дороге задоволення, тому що для отримання, наприклад одного мілілітра ефірної олії троянди необхідно 10 кілограмів сировини, 10 мілілітрів апельсинової до 30 кілограмів шкірки. На жаль на прилавках магазинів і аптек часто зустрічаються замінники. Якісна продукція повинна бути у скляній, затемненій тарі з дозатором, стандартне фасування 5-10 мілілітрів.
Нині натуральні ефірні олії є ефективними щодо здоров’я, краси та гарного настрою, які використовують для підвищення імунітету, розслаблення, покращення стану шкіри, збагачення смаків страв тощо. Олії мають цілющі властивості, але не варто ними зловживати, надмірне використання може викликати небажані реакції організму чи подразнення шкіри, дотримання правил, використання якісних масел допоможуть наситити організм корисними інгредієнтами та зробити життя якіснішим.
Більше цікавої інформації читайте в рубриці Красота та Здоров’я на нашому порталі.