Важко переоцінити масштаби наслідків усіх спричинених росією на території України катастроф соціального, економічного, екологічного характеру, які доведеться спостерігати європейцям та усьому світу протягом наступних років та навіть десятиліть.
На фоні таких жахливих подій виключно важливим для української влади завданням є не втратити вектору збереження стабільності економіки та максимально можливого розвитку внутрішнього та зовнішнього євроінтеграційного політичного напрямку.
Неможливо не розглядати діяльність української влади без призми воєнного стану, адже саме цей період може стати вирішальним у закріпленні позиції України як європейської держави із загальноприйнятими державними цінностями.
Одним з таких напрямків для виконавчої та законодавчої гілок влади є розробка та прийняття нормативно-правових актів, направлених на здобуття безпеки та соціальної захищеності громадян України.
Отже, окреслимо деякі аспекти останніх прийнятих Верховною Радою України нормативно-правових актів за період засідань 9 сесії ІХ скликання (з 03 лютого 2023 року по 30 травня 2023 року).
За даними, опублікованими на офіційному вебсайті Верховної Ради України у розділі «Законотворчість», усього за цей час прийнято 209 нормативно-правових актів, серед яких 65 Законів України та 144 постанови Кабінету Міністрів України.
Увагу нашої редакції привернули деякі з них, проаналізуємо їх докладніше.
- Законом України від 24 лютого 2023 року № 2948-IX припинено дію Договору між Україною та Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, вчиненого 24 грудня 2003 року в м. Керчі та ратифікованого Законом України від 20 квітня 2004 року № 1682-IV.
Згаданий договір було підписано діючим на той час Президентом України Леонідом Кучмою та президентом російської федерації владіміром путіним. Відповідно до умов договору, Азовське море та Керченська протока визначалися історично внутрішніми водами України і російської федерації, а торгівельні та військові кораблі під прапорами однієї з держав-сторін угоди користувалися свободою судноплавства на території цих водних об’єктів.
Не варто й говорити, яку свободу судноплавства отримала російська федерація на цій території і чим це обернулось для України. Слід зазначити, що даний законопроект було подано до Верховної Ради України за спрощеною процедурою погодження 19 грудня 2022 року, через 10 місяців після повномасштабного вторгнення російських військ на територію України та тимчасової окупації певних територій України.
Суб’єктом права законодавчої ініціативи стали народні депутати України, серед ініціаторів законопроекту зазначаються Клименко Ю.Л., Крейденко В.В., Савчук О.В., Констанкевич І.М. та інші.
Відповідно до тексту пояснювальної записки до законопроекту, опублікованої на тому ж сайті, Український Парламент вказав на факти злочинної агресії та протиправної поведінки російської федерації в Азово-Чорноморському басейні, а також деякі наслідки цієї агресії, а саме:
– державна політика російської федерації направлена на прогресуючу мілітаризацію районів Чорного та Азовського морів і Керченської протоки, а систематичні випадки ускладнення або блокування російською федерацією міжнародного судноплавства підривають безпеку і стабільність в регіоні та далеко за його межами;
– акти геноциду Українського народу в діях російської федерації проявляються, зокрема, у систематичних умисних вбивствах цивільного населення ракетною зброєю, яку несуть надводні кораблі та підводні човни Військово-морського Флоту Збройних Сил російської федерації;
– пошкодження та/або потоплення комерційних суден, що плавають під прапорами різних держав, та обстріли портової інфраструктури України Збройними Силами російської федерації;
– багаторічну послідовну і системну політику російської федерації спрямовану на завдання прогресуючої шкоди Україні як морській державі та перешкоджання її морегосподарській діяльності;
– фактичне перетворення Азовського моря, яке містить територіальне море та виключну економічну зону України, російською федерацією на власне «внутрішнє озеро», а також узурпація прав та юрисдикції України як прибережної держави у її морських районах в Чорному та Азовському морях і Керченській протоці;
– захоплення російською федерацією українських морських та морських рибних портів в Криму, морських портів на узбережжі Азовського моря, а також часткова блокада та мінування інших морських портів України державою – агресором;
– захоплення державою – агресором прибережних бурових платформ в Чорному морі, які є власністю України, а також незаконний видобуток російською федерацією корисних копалин на українському шельфі Чорного та Азовського морів;
– захоплення російською федерацією Каховського судноплавного шлюзу на річці Дніпро – стратегічно важливого об’єкта для судноплавства в Україні, перевезення зерна і продуктів харчування;
– вплив російської агресії проти України на зростання продовольчої небезпеки в країнах Північної Африки та Близького Сходу, що може призвести до нових хвиль міграції до держав Заходу;
– злочини агресії, які вчиняються російською федерацією на морі, спричиняють значні довгострокові негативні екологічні наслідки для всього регіону, зокрема забруднення вод та масову загибель флори та фауни.
Як бачимо, деякі з причин розірвання Договору або визнання його недійсним були очевидними ще за багато років до початку повномасштабного воєнного вторгнення, та чому українська влада це ігнорувала та не ініціювала такі зміни в законодавстві раніше? Питання риторичне.
В наступній статті “Аналіз Законодавства. Розгляд Законів про російську пропаганду. Частина 2” розберемо детально питання пропаганди рф на території нашої суверенної держави.
Корисні посилання:
З питань, що стосуються діяльності Уряду можна звертатись до Урядового контактного центру https://ukc.gov.ua/ або за телефонами:
+38(044) 284-19-15 – Урядова «гаряча лінія» для дзвінків із-за кордону (оплата за тарифи відповідно до оператора зв’язку);
1539- «Гаряча лінія» із соціальних питань;
1547 – «Гаряча лінія» з питань протидії торгівлі людьми та домашньому насильству;
0 800 503 486 – лінія довіри РНБО з питань контрабанди та корупції на митниці;
0 800 504 425 – «Гаряча лінія» з питань освіти для мешканців тимчасово окупованих територій;
0 800 500 115 – «Гаряча лінія» Міндовкілля на зв’язку з питань захисту довкілля та природних ресурсів України;
1545 (на IVR кнопка 3) – «Гаряча лінія» з питань безпеки дітей в інтернеті;
1545 (на IVR кнопка 9) – «Гаряча лінія» з питань ветеранів війни та членів їх сімей.
З питань юридичної консультації можна звертатись до Центру правової допомоги (безкоштовна консультація юриста) за телефоном: +38(067) 996-42-60, посилання на офіційний вебсайт: https://urist24.com.ua/.