Зазвичай про українських письменників роблять висновки по їх віршах, поемах, прозах, романах та інших творах, але потрібно розуміти, що це були звичайні люди, які жили своє життя, нерідко дуже непросте, а також мали свої слабкості, наприклад, не могли встояти перед чимось солоденьким.
Листи, щоденники та спогади сучасників відкривають менш відому сторону їхнього побуту – звичайні сімейні обіди, улюблені страви та маленькі гастрономічні звички, що досить цікаво. Напевно, сьогодні ніхто не буде сперечатися з тим, що кулінарія може бути справжнім мистецтвом, тому цілком логічно, що творчі люди часто мали інтерес і до неї. Для когось їжа була джерелом натхнення, для когось – способом відчути домашній затишок після тривалих подорожей, а хтось із задоволенням сам ставав до кухонної плити. А хто що любив?
Тарас Шевченко: проста українська кухня без зайвої розкоші
Автор «Кобзаря» жив у дуже непростий період, тому і його гастрономічні вподобання були відповідними. Зі спогадів друзів і сучасників відомо, що Шевченко найбільше цінував звичайну домашню їжу. Особливо він любив борщ, вареники, каші, рибні страви та чорний хліб. Якщо доводилося обирати між вишуканими наїдками й традиційною українською кухнею, а у другій половині життя така можливість у нього вже була, перевагу він віддавав саме останній.
Неодноразово у спогадах згадується й любов поета до вареників із солоним сиром, які він із задоволенням їв під час гостин у знайомих. Ці страви були звичними для українського побуту XIX століття, тому цілком природно стали частиною його повсякденного життя.
Іван Франко: невибагливість і любов до грибів
Часто смакові звички формуються ще в дитинстві. Нерідко вони безпосередньо залежать від того, у якому регіоні жила людина. Іван Франко виріс у Галичині, тому його гастрономічні вподобання формувалися під впливом місцевої кухні. Він любив грибні страви, печену картоплю, домашні ковбаси, борщ, різноманітні каші та випічку. За свідченнями сучасників, Франко не був гурманом і не вимагав особливих делікатесів – значно більше цінував ситну домашню їжу.
Особливе місце у його житті займали гриби. У тих місцях через особливості клімату грибів завжди було багато, тому місцеві жителі вміли готувати з них чимало різних страв. Гуцульщина та Карпати неодноразово надихали письменника, а грибні страви були звичною частиною родинного столу.
Леся Українка: європейський смак і любов до домашньої випічки
На відміну від багатьох сучасників, Леся Українка багато подорожувала Європою та Близьким Сходом через лікування. Це позначилося й на її гастрономічних смаках. Вона із задоволенням куштувала місцеві страви, але не забувала й домашню кухню.
З листів і спогадів відомо, що письменниця особливо полюбляла різні солодощі. Вона любила сама пекти англійський кекс, готувати пунш і крюшон. У теплу пору року вона із сестрами нерідко ласувала морозивом та яблучними штруделями. Говорять, що Леся Українка настільки добре готувала, що часто експериментувала з рецептами та доопрацьовувала їх або ж навіть вигадувала сама.
Михайло Коцюбинський: кава, фрукти та салати зі свіжих овочів
Михайло Коцюбинський багато подорожував, особливо до Італії та острова Капрі, а там поширена так звана середземноморська кухня. Він полюбляв міцну каву, свіжі овочі, фрукти та легкі страви, які були незвичними для більшості українців того часу.
При цьому письменник залишався і цінителем традиційної української кухні. Саме тому на його столі нерідко були контрасти, коли там могли зустрітися український борщ з пампухами та якась характерна європейська страва.
Григорій Сковорода: помірність як частина життєвої філософії
Усі чули фразу українського філософа: «Світ ловив мене, та не спіймав». У якомусь сенсі її відображення можна побачити у багатьох аспектах життя цієї видатної людини. Дехто може помітити її й у гастрономічних смаках Григорія Сковороди.
Якщо для багатьох письменників їжа була частиною домашнього затишку чи родинних традицій, то для нього вона насамперед була складовою здорового й поміркованого способу життя. Філософ не прагнув розкішних застіль і вважав, що надмірності відволікають людину від духовного розвитку.
Найбільше про його побут відомо зі спогадів учня Михайла Ковалинського. За його словами, Сковорода харчувався дуже просто: на його столі були каші, овочі, хліб, молочні продукти, фрукти та сезонна зелень. М’ясо він вживав рідко, а від алкоголю переважно відмовлявся. Таке харчування не було вимушеним – це був свідомий вибір, який відповідав його переконанням.
Ольга Кобилянська: кава як частина творчого ритуалу
Сьогодні споживання кави – це цілий ритуал. Є спеціальна професія людей, які правильно готують кавові напої за особливими технологіями та знають про це все. Мова йде про бариста. Є різні сорти кави, і її вирощують у різних куточках світу. Комбінація арабіки та робусти може бути дуже різною, що безпосередньо впливає на смак. Є й багато різних способів приготування та вживання: гарячою, холодною, з молоком, з вершками, з сиропами, з морозивом тощо.
Ольга Кобилянська, якби жила сьогодні, точно була б постійним гостем кав’ярень. Для неї кава була майже невіддільною частиною щоденного життя. У спогадах сучасників часто згадується її любов до кавування та домашньої випічки. Буковинська кухня поєднувала українські, австрійські й румунські традиції, тому письменниця охоче смакувала штруделі, пироги та десерти.
До речі, саме за чашкою кави нерідко народжувалися листи до Лесі Українки, про яку ми вже згадували вище. Сьогодні вони стали важливою частиною української літературної спадщини.
Чим кулінарні вподобання класиків схожі між собою?
Попри різний характер, спосіб життя та епоху, українських класиків об’єднувало ставлення до їжі. Для більшості з них вона не була символом достатку чи розкоші. Гедонізму там точно не було. Вони цінували прості домашні страви, приготовані зі звичних сезонних продуктів, а застілля сприймали передусім як можливість провести час із родиною або друзями.
Звісно, багато хто мав якісь особливі вподобання, але далеко не завжди мав можливість завжди їсти лише те, що подобається, тому часто обмежувалися можливостями.
Підсумок
Улюблені страви українських письменників і мислителів – це не просто цікаві факти з біографії. Вони допомагають краще зрозуміти повсякденне життя людей, які створили українську літературну спадщину.
Відображення творчого підходу українських письменників у їхніх кулінарних вподобаннях помітні навіть неозброєним оком, і це цікаво. Хоча їхні кулінарні вподобання відрізнялися, усіх їх об’єднувало одне – повага до простої, якісної їжі, яка була невід’ємною частиною української культури й побуту свого часу.
