Сфера інфлюенс-маркетингу стрімко розвивається і займає все більше місця в маркетингових стратегіях компаній по всьому світу. Проте разом з популярністю цієї індустрії з’являється все більше недобросовісних учасників ринку, які можуть серйозно нашкодити репутації будь-якого бренду.
Саме тому вкрай важливо знати, з ким не варто мати справу, і як розпізнати потенційно небезпечних партнерів серед величезної кількості інфлюенсерів.
Ця стаття — ваш гід по антирейтингу блогерів, який допоможе уникнути співпраці з небезпечними інфлюенсерами.
Чому існують чорні списки блогерів?
Коли бренд вирішує почати співпрацю з блогером, він фактично довіряє йому представляти свої цінності перед величезною аудиторією. Це питання довіри є ключовим, адже компанії мають право очікувати від своїх партнерів щирості, відкритості і повної відповідності корпоративним принципам. На жаль, реальність часто виявляється зовсім іншою, і деякі “інфлюенсери” вдаються до недобросовісних методів, таких як:
- Накрутка аудиторії: Купівля ботів і фейкових підписників, що створює ілюзію великої, але неактивної аудиторії.
- Маніпуляції та обман: Дезінформація, шахрайство, розповсюдження сумнівних продуктів або послуг.
- Токсична поведінка: Агресія, хейтспіч, участь у скандалах, що негативно впливає на сприйняття бренду.
- Відсутність прозорості: Нерозкриття рекламного характеру публікацій, що вводить в оману аудиторію.
Саме для того, щоб убезпечити бізнес від подібних ризиків, виникають такі поняття, як “чорний список блогерів” та “блогери з поганою репутацією”.
Гучні кейси українських блогерів, з якими брендам не варто працювати
На жаль, український простір соцмереж також має своїх “героїв” антирейтингу блогерів. Наведемо кілька прикладів, які слугують типовими ілюстраціями того, з ким не варто мати справу.
Анна Алхім: Антиукраїнська риторика і зв’язки з РФ
Анна Алхім стала однією з найтоксичніших блогерів в Україні. Маючи вражаючу аудиторію понад 600 тисяч підписників на двох своїх Instagram-сторінках, вона неодноразово демонструвала відверто антиукраїнську риторику і робила скандальні заяви, які викликали обурення серед громадськості.
Особливо гостро її позиція проявилася після початку повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року. Замість підтримки своєї країни, Алхім почала відкрито транслювати ворожу пропаганду, називаючи західні регіони України образливими термінами і виступаючи проти української мови навіть у часи, коли країна потребувала максимальної єдності.
Її скандальні висловлювання про державну мову України почали з’являтися з підозрілою регулярністю після 24 лютого 2022 року, що викликало серйозні підозри у координованості таких заяв. Серед найгучніших інцидентів можна згадати конфлікт у Львові з українськими військовими через використання російської мови, а також скандал на вечірці Стасі Макеєвої, який викликав хвилю обурення в соціальних мережах.
Громадськість оцінила дії Алхім як поширення “російських наративів, російського світу, відвертої зневаги і хамства”. Особливо проблемним є те, що скандальна блогерка публічно підтримує дружні стосунки з громадянами Російської Федерації, зокрема з Ігорем Синяком, і активно рекламує товари брендів, які зареєстровані в Росії або продовжують співпрацю з агресором.
Хоча проти неї було відкрито кримінальне провадження за розпалювання національної ворожнечі, розслідування досі триває, що лише додає невизначеності навколо цієї фігури.
“Голодна туса”: Неповага до національної пам’яті
Один з найбільш резонансних скандалів українського блогосферу отримав назву “Голодна туса” і став показовим прикладом того, як культурна нечутливість може миттєво призвести до масштабного бойкоту. Група впливових українських блогерів-мільйонників, серед яких був Олександр Заліско, вирішила влаштувати святкування дня народження саме у День пам’яті жертв Голодомору.
Публікація з легковажним підписом “Блогерська голодна туса” викликала справжню бурю в українському суспільстві. Громадськість сприйняла це як відверту неповагу до історичної пам’яті і до мільйонів українців, які загинули під час штучно створеного голоду в 1930-х роках. Ситуація стала ще більш трагічною після того, як стало відомо про смерть 75-річного Романа Славітича, директора Львівського будинку вчених, де проходила ця вечірка.
Реакція українського бізнесу була швидкою і рішучою. Одразу після розгортання скандалу низка великих українських компаній і міжнародних брендів негайно припинили будь-яку комерційну співпрацю з учасниками цієї “туси”. Серед компаній, які публічно відмовилися від подальшої співпраці, були такі гіганти, як Metro, Нова Пошта, Фокстрот, Pepsi, Rozetka, Jysk Ukraine, Lovare та Andreas Moskin.
Софія Стужук: Проросійська позиція і контроверсійні погляди
Софія Стужук є яскравим прикладом токсичного блогера, чия різноманітна проблемна поведінка робить її універсальною загрозою для репутації будь-якого бренду. Вона відома своїм демонстративним мовчанням щодо війни в Україні і проросійськими висловлюваннями, які особливо болісно сприймаються в умовах збройної агресії проти нашої держави.
Особливо скандальною стала її заява про те, що донати на потреби Збройних Сил України є “спонсорством насильства”. Такі висловлювання в умовах війни сприймаються українським суспільством як відверта зрада національних інтересів.
Окрім проблемної політичної позиції, Стужук активно поширює небезпечні антинаукові погляди. Її колишній чоловік, Дмитро Стужук, трагічно помер від COVID-19 після того, як тривалий час заперечував існування вірусу, що тісно пов’язує її з антивакцинаторськими настроями і поширенням медичної дезінформації.
Репутація блогерки також серйозно постраждала від численних скандалів особистого характеру і екологічних порушень. Зокрема, її спроба провести захід у Варшаві була зірвана українцями через її позицію щодо війни, на що вона відреагувала звинуваченнями присутніх у “заздрості”. Також вона потрапила у скандал через незаконне вивезення сміття до лісу в Латвії, що є порушенням місцевого екологічного законодавства.
Олена Омаргалієва (Омаргалієва)
Олена Омаргалієва стала символом недобросовісних практик у сфері інтернет-розіграшів. Протягом тривалого періоду її ім’я асоціювалося з численними гівевеями, де умови участі були абсолютно непрозорими, а обіцяні призи або взагалі не розігрувалися, або дивним чином діставалися “близьким” людям.
Такі дії викликали справжній шквал обурення серед підписників, які відчували себе жертвами відвертого обману. Подібні практики підривають довіру не лише до самого блогера, а й автоматично переносять негативні асоціації на всі бренди, які стають спонсорами таких сумнівних розіграшів, роблячи їх співучасниками шахраїв серед блогерів.
Дуже часто подібні гівевеї використовуються виключно для штучного збільшення кількості підписників. Після завершення такої “акції” велика кількість так званих “мертвих душ” – ботів або людей, що відписалися після того, як не отримали обіцяного, залишається в статистиці блогера. Це створює оманливу ілюзію великої і активної аудиторії, тоді як насправді більшість підписників є абсолютно неактивними.
Таким чином, Омаргалієва стала яскравим прикладом блогера з фейковою аудиторією. Бренди, які платять за охоплення і залученість аудиторії, фактично платять за “повітря”, не отримуючи жодної реальної користі від такої співпраці.
Анастасія (Настя) Талпа
Настя Талпа неодноразово привертала увагу своєю участю у публічних конфліктах, образливими висловлюваннями на адресу інших блогерів, власних підписників і навіть представників засобів масової інформації. Її манера спілкування постійно характеризується підвищеною агресією та повною відсутністю будь-яких етичних норм, що робить її ідеальним прикладом токсичного блогера України.
Ім’я Талпи регулярно з’являється у заголовках новин, пов’язаних з різноманітними конфліктами, публічними “розбірками” з іншими інфлюенсерами, або її провокативними висловлюваннями, які неодмінно викликають бурхливий суспільний резонанс. Це створює стійку репутацію скандального блогера, асоціюватися з яким не бажає жоден серйозний і відповідальний бренд.
Співпраця з особистістю, яка постійно асоціюється з хейтспічем, безкінечними конфліктами і відверто неетичною поведінкою, автоматично переносить весь цей негатив на бренд-партнер. Аудиторія може сприймати таку співпрацю як пряме схвалення брендом подібної токсичної поведінки, що неминуче призведе до організованого бойкоту і значного репутаційного збитку.
Часто Талпа дозволяла собі публічні висловлювання, які були не просто недоречними, а відверто образливими або кардинально не відповідали загальноприйнятим нормам етики і моралі. Це лише посилювало її образ небезпечного інфлюенсера, співпраця з яким може завдати серйозної шкоди будь-якому бренду.
Андрій (Andre) Мельниченко
Андрій Мельниченко неодноразово потрапляв під серйозні підозри у використанні штучних методів для збільшення кількості підписників і переглядів на своїх сторінках. Спеціалізовані інструменти аналізу соціальних мереж регулярно показували аномально велику кількість ботів серед його аудиторії або підозріло швидке зростання кількості підписників без відповідного природного збільшення рівня залученості. Це робить його типовим і показовим прикладом блогера з фейковою аудиторією.
Навіть маючи на папері вражаючу кількість підписників, його публікації демонстрували катастрофічно низьку кількість справжніх лайків, осмислених коментарів і реальних переглядів. Це є прямим і незаперечним показником того, що його аудиторія не є органічною і активною. Брендам, які інвестують кошти в реальне охоплення і справжню взаємодію з цільовою аудиторією, така співпраця абсолютно не вигідна і є марною тратою рекламного бюджету.
Якщо блогер свідомо і цілеспрямовано завищує свої реальні показники охоплення і залученості, він фактично вводить в оману потенційних рекламодавців, змушуючи їх платити за абсолютно неіснуючу і неактивну аудиторію. Такі дії цілком можна кваліфікувати як специфічну форму шахрайства серед блогерів.
Замість справжньої і природної взаємодії з реальними підписниками, у випадку з Мельниченком можна було спостерігати явні ознаки штучної імітації активності. Це проявлялося у вигляді однотипних, шаблонних коментарів і відверто спамних повідомлень, що є характерною ознакою діяльності блогера-маніпулятора.
Як перевірити блогера перед співпрацею
Щоб уникнути потрапляння в пастку сумнівних інфлюенсерів і не співпрацювати з тими, хто вже є у black list блогерів, дотримуйтесь цих рекомендацій:
- Аналізуйте аудиторію: Використовуйте інструменти для перевірки накруток (наприклад, HypeAuditor, LiveDune). Зверніть увагу на якість коментарів, їхню релевантність і кількість.
- Досліджуйте контент: Оцініть якість контенту, його оригінальність і відповідність вашим цінностям. Чи не помічені блогери з поганою репутацією у скандалах?
- Перевіряйте залученість (engagement rate): Висока кількість підписників при низькому рівні лайків, коментарів і переглядів — ознака блогера з фейковою аудиторією.
- Читайте відгуки: Пошукайте інформацію про блогера в ЗМІ і соціальних мережах. Можливо, інші бренди вже мали негативний досвід співпраці.
- Зверніть увагу на коментарі підписників: Часто саме там можна знайти справжні відгуки про блогера і його репутацію. Чи є там звинувачення у шахраї серед блогерів?
- Вимагайте статистику: Добросовісні блогери завжди готові надати аналітику своєї аудиторії з доступом до особистого кабінету.
- Укладайте договір: Чітко прописуйте всі умови співпраці, відповідальність сторін і можливі штрафні санкції.
Правильний і виважений вибір надійного інфлюенсера є абсолютною запорукою успішної і ефективної рекламної кампанії. Ні в якому разі не дозволяйте токсичним блогерам України завдати непоправної шкоди репутації вашого бренду, яка будувалася роками наполегливої праці.
Лише ретельна перевірка, максимальна уважність до деталей і професійний підхід до аналізу допоможуть вам знайти справді надійних і відповідальних партнерів. Так ви зможете гарантовано уникнути співпраці з тими сумнівними особистостями, які вже опинилися у чорному списку блогерів через свою неетичну поведінку або недобросовісні практики.
Будьте максимально пильні у виборі партнерів, і ваш бренд неодмінно буде процвітати, розвиватися і зміцнювати довіру споживачів!
Більше актуальної інформації про блогерів читайте на нашому порталі.
