Вибір домашнього улюбленця — це дуже відповідальне завдання. Насамперед, потрібно з’ясувати, чи всі члени родини згодні завести тварину, оскільки доглядати за нею доведеться кожному. Якщо ж рішення прийняте, то варто зважити всі «за» і «проти».
Зазвичай, обираючи домашню тварину, діти надають перевагу собакам, котам, птахам або гризунам.
Обираючи собаку, потрібно звертати увагу не на його зовнішній вигляд, а на темперамент. Недоцільно зупиняти свій вибір на собаках бійцівських порід або на дуже великих собаках. Ліпше обрати тварину зі спокійним темпераментом.
Зазвичай собака стає для дитини вірним другом. До того ж медичні дослідження з каністерапії показали, що взаємодія дитини з собакою сприяє лікуванню від емоційних травм. Зокрема, психотерапевти рекомендують завести собаку, якщо у дитини виявляють депресію та нервозність. Собаки здатні підвищити самооцінку дитини та додати їй впевненості. Психологи наголошують, що діти почуваються в безпеці, якщо вдома є собака.
До того ж, у дошкільника, котрий вигулює разом із дорослими свого улюбленця двічі на день, значно підвищується рухова активність, він проводить більше часу на свіжому повітрі, що, у свою чергу, зміцнює імунітет. Лікарі стверджують, що діти, котрі мають собак, менше хворіють на інфекційні хвороби та рідше звертаються по медичну допомогу.
Однак, попри всі позитивні чинники, не варто забувати і про правила поводження з цими тваринами. Необхідно навчити дитину правилам спілкування з нею, зокрема не допускати, щоб дитина била тварину, тягала її за хвоста чи за шерсть, адже навіть у найтерплячіших собак це може викликати агресію. Слід показати дитині на власному прикладі, як треба пестити собаку, і чого робити не можна. На перших етапах спілкування дитини з собакою не залишайте їх на самоті.
Коти — незалежні, самостійні, але напрочуд розумні тварини. На відміну від собак, вони є менш терплячими і можуть проявляти агресію, якщо дитина ображає тварину. Сім’ям, де є діти раннього віку ліпше утриматися від придбання кота. Для дитини безпечнішою буде доросла тварина — вона спокійніша. Крім того, дорослому котові дитина не зможе завдати шкоди — ненароком наступити, надто сильно притиснути, як це може статися з кошеням.
На сьогодні наукою вже доведено факт: коти позитивно впливають на здоров’я своїх господарів. У медичну практику увійшов термін «фелінотерапія». Спілкування з котами сприяє лікуванню запальних процесів в організмі та хвороб опорно-рухової системи, а їхнє муркотіння допомагає зняти стрес, заспокоює дітей з синдромом дефіциту уваги і гіперактивності та, загалом, зміцнює нервову систему дитини.
Папуги як домашні улюбленці вже давно не рідкість. Їх найліпше заводити для спокійних, спостережливих і відповідальних дітей, тому що птахи потребують чіткої організації харчування і теплового режиму. Спілкування з ними формує у дитини терплячість. Наприклад, щоб навчити папугу говорити, потрібно докласти чимало зусиль, завзяття та наполегливості. Це буде особливо корисно для дітей з логопедичними проблемами, адже навчаючи папугу тим чи іншим словам, дошкільник і сам буде намагатися вимовляти їх якомога ліпше.
Для маленьких дітей спілкування з великими птахами може бути небезпечним через те, що вони мають великий сильний дзьоб та гострі кігті.
Якщо немає можливості тримати тварину середнього розміру, як, наприклад, собака чи кіт, то оптимальне рішення – вибрати гризуна. Якщо дитина дуже активна і рухлива, слід одразу їй пояснити, що грати із хом’яком або морською свинкою треба обережно і спокійно, адже гризуни лякаються різких рухів і можуть вкусити.
Доглядаючи за маленьким домашнім улюбленцем, дитина стає відповідальнішою і терплячішою, що допоможе їй у подальшому житті.
Психологи і лікарі погоджуються з тим, що спілкування з домашніми тваринами позитивно впливає на фізичне та психічне здоров’я дитини.