На Тернопільщині є дивовижна архітектурна та природна оаза, де величні золоті бані соборів здіймаються над зеленими краєвидами. Йдеться про Почаїв, пам’ятки якого вражають не тільки тисячі паломників, але й кожного мандрівника, не залежно від кола його інтересів.
Розташоване це місто, що є одним із найпотужніших магнітів для шукачів духовної рівноваги та яскравих вражень, на мальовничих пагорбах Кременецького кряжу. Хоча така перлина Тернопільської області передусім відома знаменитою Свято-Успенською лаврою, цей населений пункт і його найближчі околиці приховують безліч інших вартих уваги локацій: від затишних скитів та унікальних музеїв до цілющих природних джерел і середньовічних оборонних замків.
Історія Почаєва: від перших згадок до сучасності
У житті й розвитку міста від його заснування до теперішнього часу можна виділити такі найважливіші дати:
- 1240 рік – перша згадка, зазначена в творах народного епосу. Переказ розповідає, що тоді, рятуючись від монголо-татарської навали хана Батия, ченці Києво-Печерської лаври втекли на Волинь і оселилися на Почаївській горі. Якщо вірити легенді, саме того року їм з’явилася Пресвята Богородиця в вогняному стовпі, залишивши на камені відбиток своєї стопи.
- 1450 рік – уперше згадується Почаїв в історичних документах (актах) як село Кременецького повіту, що належало руським (українським) боярам Гойським.
- 1597 рік – заснування монастиря й передання ікони. Завдяки пожертві шляхтянки Ганни Гойської обитель отримала великі земельні угіддя та привезений із Греції чудотворний образ Божої Матері. Це заклало фундамент для перетворення обителі на потужний релігійний центр.
- 1771–1791 роки – будівництво Успенського собору, що відвідати в Почаєві приходить і нині безліч вірян. Завдяки фінансуванню графа Миколи Потоцького було зведено цей храм у стилі пізнього бароко. Він став головною архітектурною окрасою та символом міста.
- 1920–1939 роки – в цей міжвоєнний період, у 1920-х роках, поселення офіційно отримало статус містечка (а згодом і міста), що дало поштовх для його інфраструктурного й економічного розвитку.
У часи Незалежності монастир пережив масштабну реставрацію та реконструкцію – на її території був побудований Преображенський собор (2013), що є одним із найбільших храмів України. Оскільки монастир у 2003 році був переданий у користування УПЦ на 49 років, після отримання Томоса про автокефалію ПЦУ (2019) та після початку повномасштабної війни (2022) святиня стала центром міжконфесійного й політичного напруження.
Що подивитися в Почаєві: найцікавіші місця
Місто має три топові для мандрівника локації, кожна з яких є його символом та туристичною візитівкою.
Свято-Успенська Почаївська Лавра
Архітектурна домінанта й духовне серце міста. Цей розташований на високій горі комплекс вражає своїми масштабами. Його ядром є величавий Свято-Успенський собор, споруджений у 1771–1783 роках за проектом архітектора Готфріда Гофмана в стилі пізнього бароко. Висота купола цього храму сягає 56 метрів. У соборі зберігаються три головні реліквії: відбиток Стопи Богородиці, чудотворна Почаївська ікона й мощі преподобного Іова в печерному храмі.
Поруч розташована велична 65-метрова дзвіниця (третя за висотою в Україні) й монументальний Троїцький собор, зведений на початку XX століття за проектом Олексія Щусєва в стилі давньоруського новгородського зодчества. А найбільш масштабною та найвищою спорудою в місті Почаїв, що подивитись можна на території Лаври, є Собор Преображення Господнього. Цей новий трипрестольний храм з 33 золоченими банями висотою 70 м виконаний за проектом архітектора Новгородова. Його велична архітектура поєднує історизм та еклектику.
Адреса: вул. Лаврська, 8
Свято-Духівський монастир (Скит)
Розташований він на сусідній затишній Липовій горі, за кілька кілометрів від головного комплексу Лаври. Це місце з особливою атмосферою тиші, умиротворення й усамітнення. Вважається, що саме тут у XIII столітті спочатку оселився афонський чернець Мефодій, що став духовним першопрохідцем цих земель.
Монастир, куди піти в Почаєві варто гостям цього міста для щирої молитви й ознайомлення з його сакральними пам’ятками й духовними центрами, оточений густим садом. На території скиту діють три храми. Паломники та туристи приходять сюди, щоб вклонитися древнім іконам, відвідати глибокий колодязь із освяченою водою та піднятися на надбрамну церкву. З неї відкривається неймовірна гарна міська панорама.
Адреса: вул. Липова, 51
Почаївський історико-художній музей
Поглянути на місто крізь призму світської історії й культури дозволить відвідування місцевого музейного закладу. Він був заснований у 1959 році й первісно діяв як музей атеїзму. Нині такий об’єкт демонструє унікальні колекції. Ці експозиції, якими також принадний Почаїв для туристів, розповідають про сакральне мистецтво Волині, багату історію Почаївської друкарні, яка свого часу видавала книги розмовною українською мовою, та про перебування в місті видатних особистостей.
Окрема зала присвячена Тарасу Шевченку, який відвідав відповідний куточок Тернопільщини в жовтні 1846 року. Славетний Кобзар та художник перебував тут за завданням Археографічної комісії. У цьому місті він створив чотири відомі акварелі з краєвидами лаврського ансамблю.
Адреса: вул. Банкова, 1
Що подивитися поблизу Почаєва
Любителям подорожей, зокрема, автотуристам, що завітають до цієї перлини Тернопільської області, доцільно продовжити маршрут відвідуванням інших, неподалік розташованих пам’яток. У менш ніж годині їзди від міста Почаїв цікаві місця знаходяться історичні та створені самою природою.
Божа гора (біля села Великі Бережці)
Мальовничий пагорб Кременецьких гір, що вважається молодшою «сестрою» Почаївської гори. За переказами, Богородиця перед тим, як прийти в Почаїв, ступила на цю вершину. На ній Діва Марія залишивши там свій перший слід.
У наш час Божа гора є частиною Національного природного парку «Кременецькі гори». На її верхівку веде крута лісова стежка, вздовж якої обладнані затишні місця для відпочинку. На маківці пагорба розташована підземна печерна церква, каплиця й цілюще джерело «Сльози Божої Матері». Це ідеальне місце для екотуризму та єднання з дикою природою.
Орієнтир: околиця села. Великі Бережці, Кременецький район (12 км від Почаєва)
Джерело Святої Анни (село Онишківці)
Одна з найпопулярніших рекреаційно-паломницьких локацій в 30 км від міста, розташована на межі Тернопільщини й Рівненщини. За переказами, на цьому місці колись з’явилася ікона святої праведної Анни, після чого із землі забило чисте джерело. Сьогодні тут обладнано закриті й відкриті купелі.
Вода в такому джерелі відрізняється унікальним хімічним складом: завдяки високій концентрації іонів срібла й кремнію вона залишається кришталево чистою і має, не залежно від пори року, стабільну, практично постійну температуру (близько +5…+8 °C). Віряни вважають цю воду помічною від багатьох недуг, зокрема, від безпліддя.
Адреса: вул. Джерельна, с. Онишківці, Дубенський район, Рівненська обл.
Історичне місто Кременець
Оглянувши святі й інші туристичні місця Почаєва, вирушайте до сусіднього Кременця. Це місто-музей під відкритим небом, оточене горами. Головна його атракція – велична Замкова гора (Бона). На ній збереглися руїни середньовічного оборонного замку, названого на честь королеви Бони Сфорца.
З вершини гори можна побачити круговий панорамний пейзаж, що заворожує красою. Інші визначні пам’ятки багатовікового Кременця – монументальний комплекс Єзуїтського колегіуму, стародавні житлові будинки «Близнюки», Миколаївський собор та один із найстаріших ботанічних садів України.
Адреса: м. Кременець, Тернопільська обл. (24 км на схід від Почаєва).
Цікаві факти про Почаїв
Екскурсія цим куточком Тернопільщини в супроводі гіда дозволить дізнатися про нього чимало дивовижного.
Перебуваючи в Почаєві в 1846 році, Кобзар не лише малював собори, а й записував народні пісні. Полотна-акварелі Шевченка «Почаївська лавра з півдня» та «Внутрішній вигляд собору» стали першими точними художніми фіксаціями релігійного комплексу.
Свого часу імператор Микола II назвав мальовничі околиці Почаєва та Кременця «Українською Швейцарією». Монарх був надзвичайно вражений дивовижним поєднанням хвойних лісів, глибоких ярів та високих пагорбів краю.
Дзвіниця Лаври в містечку Почаїв (Тернопільська область) налічує 13 автентичних дзвонів. Головний із них, відлитий у XIX столітті, важить понад 11 тонн. Його гучний, оксамитовий звук у ясну погоду чути на відстані до 10–15 кілометрів.
Одна й найпопулярніших місцевих легенд розповідає про дивовижний порятунок під час Збаразької війни в 1675 році, коли Почаївський монастир оточило 50-тисячне татарське військо. Тоді ченці не взялися за зброю, а розпочали спільну палку молитву. І раптом над собором з’явився образ Богородиці з Іовом Почаївським. Після цього стріли, які випускали нападники, поверталися назад, змусивши ворога панічно тікати.
У XVIII столітті друкарня Почаївського монастиря була найбільшою в регіоні. Саме тут греко-католицькі ченці-василіяни вперше в історії почали масово видавати релігійну й художню літературу живою, народною українською мовою. Таке книгодрукування зробило вагомий внесок у національне відродження.
Це місто прославило не лише статус духовного центру та паломництво – Почаїв є локацією, де химерно переплелися багатовікова історія, шедеври європейського бароко та вражаюча краса української природи. Такий куточок Тернопільщини варто відвідати вірянам, шанувальникам архітектури й мистецтва та любителям екотуризму.
