Україна завжди славилася талановитими людьми, завжди яскраво і пишно буяв цвіт української інтелігенції, яка прославляла рідний край на увесь світ. Шевченко, Франко, Сковорода — усі ці прізвища відомі всесвітньо. Немало було й талановитих жінок: серед них героїня цієї статті — Лариса Петрівна Косач-Квітка, вона ж Леся Українка – це її псевдонім.
Потрібно знати й пам’ятати історію та культуру свого народу, тому ми зібрали найцікавіші факти про Лесю Українку — поетесу, перекладачку, активну громадську діячку.
Леся Українка: Початок шляху
Народилася Леся Українка 25 лютого 1871 року в місті Звягель Житомирської області. Шлях її почався досить складно і цікаво — після народження дитини, мама поетеси, відома Олена Пчілка, тяжко захворіла. Тож обов’язки по вихованню перейняв батько сім’ї — Петро Антонович Косач. В сучасному світі це норма — виховувати дітей разом, або брати декретну відпустку чоловіку, але у тодішні часи це було справжньою дивиною.
Лесі пощастило народитися в заможній родині, тож витончені аристократичні манери прищеплювалися майбутній зірці української поезії з самого малечку. Дороговказом у світ літератури для Лариси Косач стала її мати — Ольга Драгоманова, сестра відомого Михайла Драгоманова. Вона змалечку привчала Лесю любити книги, вчила писати перші вірші і сама зробила величезний вклад в українську літературу.
Важливою постаттю у житті Лесі Українки був її рідний дядько — Михайло Драгоманов. Останні роки життя він провів за кордоном — жив у Швейцарії та Болгарії. Леся приїздила до нього у Софію, та протягом останнього року життя була поруч.
Освіта
Як вже було сказано, Леся росла серед цвіту української інтелігенції: дім Косачів був справжнім осередком мистецтва — там збиралися і письменники, і художники, і музиканти. Батьки Лесі опікувалися навчанням самостійно, виховували дітей в українських традиціях і з шаною до української історії та культури. Леся Українка вміла читати вже в 4 роки, а згодом опанувала кілька іноземних мов — вільно послуговувалася латиною, французькою, грецькою, італійською, болгарською та польською. При цьому мати Лариси Петрівни намагалася усіляко вберегти дітей від впливу російської культури, саме тому вони отримували освіту вдома.
Леся Українка і особисте життя
Сповненим драматичності були перші захоплення Лесі: вона пережила гіркоту кохання з Нестором Гамбарашвілі, пізніше — з Сергієм Мержинським, якого дуже кохала, і кинувши все, доглядала, коли той захворів на туберкульоз. Під впливом емоцій Леся пише присвячену тому коханню драму “Одержима”.
Нарешті, мов промінь серед пітьми, у житті поетеси з’являється Климентій Квітка — відомий музикознавець, фольклорист. Крім цього Квітка відомий активною громадською участю в державотворенні, створенні Української академії наук.
Подружжя активно брало участь у фольклорних тв етнографічних проектах: так, саме вони профінансували експедицію Філарета Колесси, який записував спів кобзарів.
Після Лесі Климентій так і не одружився; натомість присвятив усе життя роботі.
Творчий здобуток Лесі Українки
Перший вірш Лариса Петрівна Косач написала під впливом вражень від звістки про долю рідної тітки — Олени Косач. Вона опинилася під арештом і її було приречено на заслання. Цей вірш — “Надія”.
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро, –
Там жити чи вмерти, мені все одно;
Поглянути ще раз на степ, могилки,
Востаннє згадати палкії гадки…
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна.
Вчитайтеся: чи можете ви повірити, що це написано дев’ятирічною дитиною? Ось як відчуває геній…Відчуває усю біль людини, яка вимушена покинути Батьківщину.
Згодом Лариса Косач публікується в галицьких часописах; побутує думка, що саме в цей період народжується її псевдонім “Леся Українка”. Інші ж думки дослідників творчості сходяться на тому, що псевдонім було взято по аналогії від дядька Михайла Драгоманова, який часто вказував під своїми творами авторство ‘’Михайла Українця”. Перші відомі вірші — “Літо краснеє минуло”, “Конвалія”, “Сафо” датовані 1884 роком. А вже майже десять років потому Леся випустить перший творчий доробок — збірку “На крилах пісень”(1893). Сприяв виходу особисто Іван Франко. Ще через два роки виходить збірка “Думи і мрії”, де поетеса осягає теми більш дорослі — проблеми митця і суспільства, героїзму, відваги.
Справжнім діамантом творчості Лесі Українки вважається драма-феєрія “Лісова пісня”, яка на той час була абсолютним відкриттям. За свідченнями дослідників життя поетеси, твір було написано усього за 10 днів.
Музей Лесі Українки
Лариса Косач свої дитячі та юнацькі роки проживала на Волині і тут про неї пам’ятають сьогодні ймовірно найбільше. У селі Колодяжне Ковельського району є відомий всім музей Лесі Українки, який збудований саме в тому місці, де й проживла сім’я української поетеси. Будівля звісно нова, через те, що будинок Косачів був повністю зруйнований в ході Другої світової війни. Проте до сьогодні волиняни та гості міста можуть відвідати даний музей та побачити в ньому дуже багато цікавих речей.
Леся Українка та її хвороба
У десятирічному віці Леся Українка застудила ноги, а вже через два роки її спіткала страшна хвороба — туберкульоз кісток, який згодом поширився на легені. Страшні болі прикували тіло поетеси до ліжка. Надія на одужання з’явилась після операції кульшового суглоба, яку проводив один з відомих німецьких лікарів. Однак, хвороба все ж не відступила, і Лариса Петрівна змушена була продовжувати лікування, відвідуючи санаторії у Карпатах, Криму, Єгипті, Італії та Грузії. Нажаль, життя поетеси обірвалося на 42 році — хвороба виявилася сильнішою. Померла Леся Українка 1 серпня 1913 року в місті Сурамі. Похована в Києві на Байковому кладовищі.
Цікаві факти про Лесю Українку
- “Всесвітньо відома” — це не просто красиве словосполучення, коли мова йде про Лесю Українку; пам’ятники видатній поетесі є майже в багатьох містах України, а також за кордоном — у Клівленді, Батумі, Торонто;
- “Мишелосіє”. Таке нестандартне збірне ім’я придумали батьки поетеси для неї та її брата Михасика, до якого Леся була дуже близька, їх зв’язок був особливо сильним;
- Талант. Крім літературної і перекладацької діяльності, Леся Українка чудово грала на фортепіано, мала успіхи як композитор. “…часом здається, що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет, та тільки біда, що натура утяла мені кепський жарт” — так казала поетеса. Окрім цього, Лариса Петрівна мала хист до малювання, до наших днів навіть дійшла одна з її картин — “Мати й дитина”. Нажаль, підла хвороба не дала змоги мисткині створити більше шедеврів, але навіть попри пекельний біль вона продовжувала грати на фортепіано;
- Внесок в історію. В 19 років Леся випускає перший підручник про історію східних народів на українській мові. Дядько Лариси Косач, Михайло Драгоманов, усіляко допомагав їй у цьому, надаючи методичні рекомендації та надсилаючи праці німецьких та французьких авторів;
- Відносини з Іваном Франко. Поетеса захоплювалася автором, він був для неї прикладом досконалості; так само тепло відгукувався про неї і сам Франко, зауважуючи її сталевий характер і волю, називав “єдиним мужчиною в нашому письменстві”.
Леся Українка: Відомі цитати
- Потрібно цінувати те, що маєш, а не те, про що мрієш.
- Над всіх старшин найстарша правда.
- Я люблю тільки таку гру, де я певна, що виграю.
- Ні, я жива, я буду вічно жити, я в серці маю те, що не вмира.
- Слово — то мудрості промінь, слово — то думка людська.
- Для гордої і владної душі життя і воля — на горі високій.
- Хто любить, той уподобитись може до любого і тілом, і душею.
Шануймо пам’ять цієї видатної української поетеси. Це дійсно людина з великої букви, яка сповна оправдано та дуже вірно обрала для себе чудовий псевдонім в свої часи.
Також раніше ми розповідали історію про “невідомого” брата Лесі Українки – Миколу Косача.