Природа нашої країни – неймовірна, живописна, сповнена історій, таємниць і загадок, які чекають на відкриття. Немає нічого кращого для душі, ніж отримувати справжній кайф від милування місцями, вигляд та історія яких вражають, змушують серце битися частіше, шукаючи нових і нових відкриттів. Бакота відкриває це незрівнянне відчуття — бачити витвір, до створення якого так щедро і самовіддано докладалася пані Природа.
Сьогодні на черзі саме одне з таких місць — озеро Бакота, що знаходиться на Хмельниччині. Запрошуємо у онлайн мандрівку історією цього привабливого для туристів місця!
Історія виникнення Бакоти
Бакота — селище з історією, що складалася сторіччями. Та насправді, забігаючи наперед, скажемо: не завжди тут було озеро.
Є кілька версій щодо походження його назви:
- Бакота — значить “шмат хліба”, у перекладі з румунської мови;
- Бакота — бажане, чудове місце, де “ба” є приставкою, а корінь “кот”, чи “хот” означає бажаний.
Більшість дослідників, які займаються вивченням історії поселення, схиляються саме до другого варіанту. І справді, землі тут були родючі: саме тому постійно йшло змагання за правління на цих територіях. Уявіть собі, тут було 16 тисяч гектарів земель, що активно використовувалися у сільськогосподарській діяльності, тут були плодючі виноградники — усе для прекрасного життя.
Перша згадка про Бакоту датується 1024 роком, де вона фігурує в літописах як невеличке поселення на берегах Дністра. А вже у 1240 році вона постає як адміністративний центр Дністровського Пониззя Русі Дольної. У 1360-х роках тут володарювали племінники литовського князя Ольгерда — Коріатовичі. У цих же роках припадає перша згадка про скельний чоловічий монастир, вихідцем з якого був Антоній Печерський — той самий, що пізніше переселився на Київські гори і заснував Києво-Печерський монастир, відомий нам зараз як Києво-Печерська лавра.
Та величну історію поселення обірвала радянська влада, вирішивши збудувати каскад ГЕС на Дністрі. На вулиці села поставили бульдозер — він слугував нагадуванням, що селище в будь-який момент можуть стерти з лиця землі. Та врешті, цей момент настав: одного разу людям наказали готуватися до переселення, забрати своє майно і покинути селище.
Крім того, люди мали зруйнувати власні помешкання і садиби самостійно — інакше, грозилася влада, відшкодування не буде.
27 жовтня 1981 року могутні хвилі Дніпра поглинули усе, що колись було домом для десятків та сотень українців.
Сьогодні, Бакота — це туристичне місце, затока, що входить до складу Національного природного парку “Подільські Товтри”, визнаного одним з семи природних чудес нашої країни. Тому далі поговоримо, як тут можна відпочити.
Бакота – відпочинок, що вражає
Перше, що бачить турист, приїжджаючи на відпочинок до Бакоти — це безмежні простори водної гладі, яка манить своїм спокоєм і красою, споглядаючи яку здається, що вона зливається з самим горизонтом.
Це місце вже здобуло неабияку популярність в соціальних мережах, завдяки поширенню українськими тревел-блогерами та відпочивальниками світлин та відео з відпочинку. Та не тільки так можна відпочити, здивуємо — тут ще можна надихнутися культурою!
- Бакотський монастир. Радимо відвідати Бакотський скельний монастир, про який писали трохи вище. Це одна з найвідоміших локацій в Бакоті, що є важливою релігійною пам’яткою. Робить його унікальним і той факт, що це єдина стародавня споруда, яка вціліла після того, як село вирішили затопити потоком дінстровських вод. Історична довідка говорить про те, що в давні часи на місці монастиря було капище язичників, а вже у 12-13 сторіччях тут було засновано скельний монастир, який, нажаль, неодноразово потерпав внаслідок обвалу скель чи нашестя татарських загарбницьких військ.
Станом на зараз збереглося три печери, які можна і, наголошуємо, потрібно відвідати, будучи в Бакоті — це неймовірне за своєю енергетикою місце. Над самим монастирем розташовано оглядовий майданчик “Біла гора”, з якого відкриваються найкращі краєвиди.
- Скеля Курник. Її незвичайний вигляд одразу кидається у вічі — за своєю формою вона схожа на людську голову. Саме тому побутує і друга назва — скеля Кам’яна голова.
- Тур “Джерела Бакотської затоки”, що пролягає через Білу Гору, джерела біля монастиря, Графські джерела та Цілюще джерело.
Також у Бакоті можна відпочити активно: тут пропонується дайвінг, політ на параплані, сапсерфінг, джип-тури, та поїздка на квадроциклах. А якщо плануєте щось романтичне, чудовим варіантом буде орендувати яхту, катер чи катамаран у Туристичному інформаційному центрі Бакоти.
Де зупинитися туристу?
- Туристичний комплекс “Услад”. Це новинка для відпочивальників, стиль якого зосереджений на етнонапрямку. Тут є кемпінг, індіанські будиночки на воді, екстремальні розваги — на будь-який смак.
- База відпочинку “Вілія”. Вона знаходиться на берегах річки Дністер, посеред лісу — ідеальне місце, аби відпочити і оздоровитися, вдихаючи чисте повітря, насичене ароматами хвої.
- Готельно-туристичний комплекс “Ксенія”. Тут пропонується відпочинок, що увібрав у себе все найкраще — тут вам і альтанки, і ресторан, і магазин, і сам готель, пляж, а на додачу ще можливість організувати прогулянку на катері чи катамарані. А ще — можливість попаритися у чані, що неабияк корисно для здоров’я!
Як дістатися Бакоти — варіанти
Є два основних способи, як доїхати до відомого туристичного місця.
- Громадський транспорт — автобус. З Кам’янця-Подільского ходять автобуси у напрямку села Грушка чи Стара Ушиця. Але будьте уважні — вам треба висадитись біля повороту на Бакотський монастир. Попросіть водія про зупинку завчасно, а після рухайтесь прямо до Бакотського монастиря.
- Автомобіль. Аналогічний напрямок. Виїжджайте з точки вашого місцезнаходження на Кам’янець-Подільский, а далі обирайте той самий, вже відомий напрямок на села Стара Ушиця — Грушки. Потім рухайтесь у напрямку до Бакотського скельного монастиря.
Бажаємо вам гарної мандрівки. Бакота прекрасна у будь-яку пору року, але наймальовничішою постає саме улітку, коли довкола буяє зелень і квіти. Обов’язково відвідайте це туристичне диво, аби на власні очі побачити неймовірну красу таємничого озера!
Читайте найгарніші місця країни на нашому порталі.
