Сучасна вітчизняна кондитерська промисловість випускає найрізноманітніші борошняні солодкі вироби, тістечка й десерти, які є популярними у ласунів. Проте якщо говорити про тортики, мабуть, одним із найпопулярніших серед них є торт Наполеон. Він відомий навіть нашим співвітчизникам старших поколінь з дитинства.
Наразі виготовленням цього солодкого гастрономічного шедевру займаються десятки бісквітних фабрик та пекарень України, а вправні господині залюбки дивують таким знаменитим, спеченим власноруч тортиком свою родину та гостей.
Про даний виріб, що смакує практично всім, навіть тим, хто не є фанатами калорійних кондвиробів, розповідає подальший текст. Стаття зосереджує увагу читачів на достовірних фактах та згадує різні непідтверджені версії про такий топовий смаколик, а також пропонує найпоширеніший класичний варіант та інтерпретації його приготування.
Хто придумав торт Наполеон?
Свого часу нав’язана комуністичного пропагандою думка про те, що цей виріб придуманий в СРСР, не має нічого спільного з реальністю.
Неправдивою є й інша версія, розповсюджувана нашими північними сусідами, що звикли привласнювати собі чужі здобутки. Якщо їй вірити, вперше такий тортик був спечений в росії на честь сторіччя перемоги над очолюваною видатний полководцем французькою армією, тобто в 1912 році.
Насправді такий культовий смаколик, точніше, прототип його сучасного варіанту, був винайдений набагато раніше, і рівно за два десятки років він зможе відзначити світ 500-літній ювілей. Історія торта «Наполеон» розпочалася в епоху Середньовіччя, в далекому 1645 році.
Розробити його рецептуру вдалося французькому кондитеру Клавдію Геле. Особливістю цього кондитерського дива була багатошарова структура. Його первісна назва звучала як Мillefeuille. Це слово перекладається з французької як «тисяча шарів» або «тисяча листочків».
Клавдій Гель справді вигадав багатошарове тісто, і його винахід швидко став загальновідомим. Тому відповідний рецепт виявилося нескладно вкрасти італійським, неаполітанським шпигунам.
Хоч ця ідея і була вкраденою, кондитери-італійці спромоглися її вдосконалити. Ними було запропоноване просочення шарів тіста заварним кремом. Це це вже був майже класичний рецепт торта «Наполеон», відомий нашим сучасникам.
А широко популяризувати такий витвір кондитерського мистецтва за часів ХІХ століття зумів Марі-Антуан Карем, який працював у Парижі кондитером. Відомо, що цим кулінаром використовувався для даного тортика крем вершковий, а не заварний.
Походження назви
Первісне найменування відповідного торта, яке дав йому автор (тобто «Мільфей») в народі не прижилося.
Натомість набула поширення його назва, дана цій солодкій страві підприємливими італійцями. Вони назвали її «Napolitano» («Неаполітанець»).
Цікаво, що коли вдосконалений в Італії рецепт даного тортика повернувся до його батьківщини, Франції, його часто стали називати «Королівською галетою».
Чому торт «Наполеон» так називається на пострадянському просторі, пояснити легко. Події Великої Французької революції, що тривала 1789 по 1799 рік, спричинили потік емігрантів, представників місцевої аристократії, на схід.
Втікачі часто діставалися до російської імперії і селилися там, не приховуючи від місцевих мешканців власних гастрономічних уподобань. На території цієї держави назва Napolitano (солодка їжа по-неаполітанському) була трансформована в трохи співзвучне слово «Наполеон».
А внесок у дизайн такого смаколика російськими кухарями обмежився його трикутною формою, що нагадував капелюх видатного полководця, та присипкою його дрібною крихтою. Кондитери пояснювали, що ця крихта символізує сніг, який разом із суворими холодами завадив перемозі французів над росією.
Саме в такому вигляді був презентований цей десерт у Москві в 1912 році на сторічний ювілей вигнання Бонапарта з імперії.
Французька легенда
Згадуючи поширені на території Європи про торт «Наполеон» цікаві факти, варто розповісти одну з романтичних легенд.
Ця вигадана історія розповідає, що до розробки рецептури відповідного кондитерського шедевру має непряме відношення кохана Бонапарта Жозефіна.
Звісно, перша леді Франції особисто дизайном та випічкою цього борошняного виробу не займалася. Зате вона викрила флірт свого імператора і чоловіка з однією із фрейлін. Побачивши, як охочий до представниць прекрасної статі її обранець щось інтимно нашіптує цій красуні на вушко, Жозефіна влаштувала сцену ревнощів і зажадала пояснень.
У відповідь Бонапарт бовкнув перше, що спало йому на думку: нібито він розпитував таємний рецепт нового торта. Звісно, дружина наказала розпорядитися такий смаколик спекти.
Наполеону не залишалося нічого іншого як викликати свого кухаря й звеліти йому терміново виготовити для її величності новий десерт. Він мав бути настільки незвичайним, щоб імператриця була приємно вражена.
Наказ імператора був виконаний – придворний кондитер придумав, як приготувати торт «Наполеон», і сумнівна репутація та подружня честь монарха-ловеласа таким чином була врятована.
Класичний рецепт
Існують різні варіанти приготування цієї святкової солодкої страви. Стандартний рецепт класичного «Наполеону» наводиться нижче.
Рецептура даного тортика включає такі інгредієнти.
Для тіста:
- борошно – 600 г;
- холодна вода – 240 мл;
- вершкове масло високої жирності – 400 г;
- яйця – 2 шт.;
- оцет – 2 столових ложки;
- сіль – 0,5 чайної ложки.
Для крему:
- молоко – 1 літр;
- цукор – 300 г;
- кукурудзяний крохмаль та борошно – по 2 столових ложки;
- вершкове масло – 100 г;
Також до крему додається ванільний цукор або ванілін та дрібка солі.
Покрокова інструкція з приготування
- Борошно після попереднього просіювання насипають у глибоку ємність. Зверху на нього натирають на крупній тертушці вершкове масло та швидко цю суміш перемішують до утворення крихти.
- У іншій мисці змішують яйця, крижану воду та оцет.
- Вміст двох мисок з’єднують, після чого швидко замішують тісто і ставлять його як мінімум на пару годин у прохолодне місце.
- Готують заварний крем. У посудину з високими стінками розбивають яйця, додають до них цукор, сіль та ваніль. Усе це збивають, потім додають борошно й крохмаль і повторно збивають.
- Вливають в отриману суміш 150 мл молока. Усе ретельно перемішують так, щоб маса набула однорідної консистенції.
- У каструлі, що має товсте дно, підігрівають решту (850 мл) молока та, помішуючи, обережно до неї вливають молочно-яєчну суміш. Після закипання, крем слід проварити близько 1 хвилини , потім додати до нього вершкове масло й перемішати.
- Суміш залишають, доки вона повністю не охолоне. Для її накриття можна використати харчову плівку.
- Дістають з холодильника тісто. Його слід розділити на якомога більше однакових частин, з яких би вийшли тоненькі коржі (зазвичай їх виходить 12-15 штук.) Їх формують, розкачуючи скалкою.
- Коржі, попередньо проткнувши виделкою, почергово випікають у духовці. Температура випікання – 230 °С. Час випікання кожного коржа – 6-7 хвилин.
- Контур коржів обрізають так, щоб він був рівним, і ці елемента торта були однаковими. Обрізки перетирають на крихту.
- Формують торт. Коржі складають один на одного, перемащуючи їх кремом. Наприкінці рештки крему використовують для намащування боків та верху торта. Ці поверхні обсипають крихтою.
Їсти приготований таким способом торт «Наполеон», інгредієнти якого є простими й доступними, рекомендується наступного дня: він має ніч простояти в холодильнику та добре просякнути.
Як можна урізноманітнити рецептуру торта?
Деякі сучасні кондитери, готуючи цей десерт, змінюють склад його тіста, крему й використовують додаткові компоненти.
Можна назвати такі креативні рішення для його приготування:
- використання замість води для тіста кефіру або сметани;
- додавання в тісто 1-2 столових ложки коньяку;
- додавання до класичного заварного крему збитих вершків, або використання замість нього крему масляного чи крем-брюле;
- включення у крем добавок на кшталт шоколаду, сухофруктів, волоських горіхів чи фундука.
Деякі кондитери, що прагнуть продемонструвати власні ексклюзивні варіації торта «Наполеон», прикрашають його верх цукатами, декором з кольорового крему тощо.
Особливості подачі
Класичні рішення для подачі такого культового тортика – напої: чай або кава різних видів. Дітям можна подати до цього десерту молоко чи какао або натуральний сік, морс чи компот.
Деякі господині та ресторатори вирішують подавати разом із «Наполеоном» інші солодощі – наприклад, морозиво або авторські солодкі соуси – шоколадний, карамельний чи ягідний.
Не рідкістю є його подача зі свіжими ягодами (полуниця, малина) та фруктами (персики, груші, абрикоси).
Іноді цей тортик подають разом зі збитими вершками, що мають легку й повітряну текстуру.
З чим подавати торт «Наполеон» та як, кожен професіональний кондитер та господиня вирішує особисто – якщо ця страва приготована якісно, пікантні добавки її неперевершеного смаку не зіпсують.