Наша країна вражає туристів кількістю визначних місць, що розповідають про її багатовікову історію й самобутню культуру. Видатні пам’ятки України можна перераховувати дуже довго, але детально проаналізувавши всі ці витвори, можна виділити кілька місць, від яких віє особливою атмосферою.
Пропонована стаття коротко описує п’ять локацій, які, за даними аналітиків, вважаються на території України найвідомішими – місцеві мешканці ними пишаються, а мандрівникам обов’язково варто з ними познайомитись.
Найвідоміші пам’ятки України
Києво-Печерська Лавра (Київ)
Цей символ столиці, що є її головним духовним центром, був заснований близько тисячі років тому. Дотепер у первозданному вигляді зберігся лише один елемент головної пам’ятки України – Троїцька надбрамна церква, споруда якої увінчує головний вхід до святині.
Києво-Печерська Лавра являє собою масштабний монастирський комплекс з багатьма храмами, соборами, келіями монахів та підземеллями, про неймовірну довжину яких ходять легенди.
У цьому підземному лабіринті розташовувалися печери різного призначення. В одних із них колись жили ченці, другі пропонувалися для ночівлі численним паломникам, а в третіх влаштовувалися монастирські кладовища. Нижче споруд оборонної специфіки розташовувалися спеціальні печери-ходи. Були також окремі підземні приміщення для опалювальних та водовідвідних комунікацій.
У цьому одному з найбільших монастирів планети зберігаються стародавні рукописи та книги й цінні археологічні пам’ятки, в тому числі багато древніх гравюр. Дана спадщина є експонатами музейних фондів християнського закладу, доступного для відвідувачів.
За часів Другої світової, коли Київ був окупований, нацисти дану святиню перетворили на поліцейський відділок. Тоді в ньому було закатовано й страчено близько півтисячі мирних киян. 1941 року гітлерівці також знищили Успенську церкву. Відновлений цей собор був лише в 2000 році.
Києво-Печерська Лавра входить до списку семи чудес України та охороняється ЮНЕСКО.
Софійський собор (Київ)
Культова споруда, яку по праву вважають оберегом головного українського міста й осередком його духовного життя.
Точний рік заснування цього християнського закладу невідомий. За свідченням одних літописів, перший камінь майбутньої святині заклали 1017 року, а «Повість Временних літ» називає датою початку будівництва храму 1037 рік.
Засновником Софійського собору вважають Ярослава Мудрого – церква була зведена за його наказом. Даний храм був не тільки місцем паломництва та молитов, але й політичним центром життя держави Київська Русь. На майдані біля нього традиційно коронували князів, приймали посланців з-за кордону, а в підвалах святині була бібліотека, фонд якої налічував понад 1 тисячу примірників книг.
У різні часи середньовіччя собор розграбовувався та спалювався ординцями, передавався у власність уніатів, занепадав та знову відроджувався.
Ініціатором масштабної реконструкції комплексу в середині ХІІІ століття став гетьман Іван Мазепа. За його розпорядженням відновили святиню, надавши їй популярного стилю бароко, та добудувавши величну дзвіницю висотою 76 метрів.
Наразі дана архітектурна перлина є складовою Національного заповідника «Софія Київська».
Що ще цікаво подивитись в Києві читайте у попередній статті.
Високий замок (Львів)
Це найвища точка міста Лева, на вершині якої розташований оглядовий майданчик, що демонструє дивовижну, варту справжнього захоплення панораму.
Є думка істориків, що Замкова гора, на якій побудована відповідна споруда, була створена штучно – щоб її насипати, піщаний та інший ґрунт завозився з польських земель.
Знаходиться даний об’єкт, зведений за часів Галицько-Волинського князівства, на 413 метрів вище рівня моря. Його історія налічує кілька століть. Спершу на верхівці гори знаходилися укріплення з дерева з підземеллями.
Пізніше ці будівлі власник міста король Казимир ІІІ наказав знести, а натомість він звелів побудувати кам’яний замок. Ця фортеця простояла непорушно кілька століть, доки не була захоплена армією Богдана Хмельницького, військами, якими на той час командував Максим Кривоніс.
Високий Замок є ключовим елементом однойменного парку, площа якого складає понад 36 гектарів. Паркова територія, на якій росте близько півсотні видів дерев, включає дві тераси – верхню та нижню. На верхньому ярусі можна побачити штучний курган, решти оборонного муру і помилуватися міськими краєвидами з висоти орлиного польоту.
Нижче розташований ще один оглядовий майданчик, а також ресторація, пам’ятник козачому полковнику Максиму Кривоносу й будиночок садівника, оточений екзотичною рослинністю.
Високий замок згадується в найдревніших рукописах про місто Лева – він є атрибутом древнього й прекрасного міста Львів, його візитівкою, улюбленим місцем відпочинку львів’ян та туристів.
Радимо ознайомитись і з іншими цікавими місцями Львову у попередній статті на нашому порталі.
Одеський оперний театр (Одеса)
Будівля цього мистецького закладу, який відчинив свої двері глядачам у 1887 році, не така вже древня. Особливість її – в унікальній, воістину розкішній архітектурі.
Фасад споруди вирізняється оригінальною формою півкола й увінчаний вишуканим куполом. Шикарний декор Одеського національного академічного театру опери та балету включає кілька скульптурних ансамблів.
Один із них, фронтальний, зображує покровительку мистецтва музу Мельпомену, яку везуть у колісниці пантери. Інші композиції скульптур демонструють фрагменти легендарних п’єс комедійного та драматичного жанру.
Додатково споруда прикрашена бюстами видатних особистостей, відомих письменників та композиторів.
Для оздоблення інтер’єру театру зодчі (австрійські архітектори Г. Гельмер та Ф. Фельнер) обрали стиль рококо, батьківщиною якого є Франція. Внутрішній декор споруди вражає витонченими, вкритими позолотою ліпними орнаментами, меблями з бронзовою інкрустацією та кришталевою люстрою неймовірно великих розмірів.
Кожен канделябр та світильник, який можна побачити тут, є справжнім витвором мистецтва, як і малюнки, що прикрашають стелю.
Фахівці відзначають не лише архітектурну цінність цього театрального закладу, але й неймовірну акустику, що дозволяє чути найтихіший шепіт зі сцени кожному глядачу, не залежно від його місця в залі.
Острів Хортиця (Запорізька область)
Фішки острова, найбільшого на Дніпрі, якому в 1965 році був присвоєний статус державного заповідника, – поєднання багатьох українських ландшафтів з різноманітною фауною й флорою та архітектурних об’єктів надзвичайної цінності.
На Хортиці збереглося чимало культових споруд та кам’яних фігур, які створювалися за часів сивої давнини, в бронзовому столітті.
Цей острів відомий як місце перепочинку купців та мандрівників в епоху раннього середньовіччя, та як головний оплот запорізьких козаків, що боролися кримсько-турецькими загарбниками.
Дотепер на відповідному шматку суші знаходяться фрагменти земляних укріплень, побудовані в кінці 1730-х років, коли тривала російсько-турецька війна.
Туристи, які приїздять у це місце, мають можливість побувати в історико-культурному комплексі «Запорізька Січ», що наочно знайомить відвідувачів з особливостями життя й побуту козацької громади. Можна тут подивитися захопливі вистави Кінного театру та стати очевидцями проведення фестивалів.
До музейного комплексу, що відтворює козацьке поселення, входить оселя запорожців та житло їх ватажка, а ще храм, курінь і ряд споруд господарського призначення.
Тематичні виставки місцевого музею експонують старовинні речі – серед них багато древніх ікон, хрестів, книг, є колекція зброї, одягу та предметів побуту, якими колись користувалися представники українського козацтва.
Ще одна цікава експозиція представляє відреставроване військове судно козаків – легендарну «чайку», яка брала участь у боях з турками. Даний корабель поміщений у спеціальний павільйон.
Перелік, поданий у даному текст є орієнтовним. Загалом в Україні десятки визначних місць, кожне з яких є в своєму роді унікальним архітектурним шедевром та історичним місцем, що розповідає про героїчне й самобутнє минуле нашого краю. І насправді видатні пам’ятки України є практично в кожному її куточку! Куди б ви не поїхали, куди б ви не пішли – всюди ви знайдете на що подивитись! Настільки вражаючою є наша країна!
П’ять із восьми об’єктів, які входять до світової спадщини ЮНЕСКО, знаходяться на території нашої держави. Можемо сміло цим пишатися!
Аккерманська фортеця ( Білгород-Дністровський)
Це найбільша фортеця України, яка розташовується на березі Дністровського лиману у місті Білгород-Дністровський в Одеській області. Коли точно була побудована фортеця невідомо. Вважається, що це сталося у 13-14 столітті. Початок будівництва поклали генуезці, тоді перейняли молдавани. Фортеця стала основою міста Білгород. До 1440-х років було завершено її основне будівництво. Вона зроблена з білого вапняку, який змащували розчином з яєць, вугілля, товченого мармуру кремнію, проса.
У 15 столітті молдавський господар Стефан Великий приділяв значну увагу фортеці.
Аккерман часто витримував облоги і набіги. Тривалий час вона належала туркам-османам. Вони укріплювали та добудовували фортифікаційні споруди. У кінці 18 століття до Аккерману прийшли війни та росіяни. А Михайло Кутузов навіть певний час був комендантом фортеці. У 1812 році згідно з Бухарестським договором Аккерманська фортеця відійшла до Російської імперії. Через кілька років її стратегічне значення було втрачене. А з 1896 року – це історико-культурна пам’ятка. З 1918 до 1940, тоді з 1941 по 1944 роки фортеця належала румунам. Після Другої світової війни – це музей-заповідник.
Площа твердині – 2 га, товщина стін – 1,5 – 5 метрів, висота стін і башт – від 5 до 15 метрів. Основа фортеці – Цитадель, яка має у своєму складі 4 великі башти. У Цитаделі колись жили коменданти. Тут є підземні ходи, які поки недосліджені.
Аккерманська фортеця обплутана легендами, оспівана та змальована. Музей працює щоденно з 08.00 до 20.00. Ціна квитка для дорослих 120 гривень, для дітей – 60. Розташовується на вулиці Віталія Гуляєва, 2В.
Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» (Батурин)
Один з найбільш колоритних комплексів України, який, по суті, включає у себе ціле місто. Центр музею розміщений у місті Батурин Чернігівської області на вулиці Гетьманська, 74. Це масштабний і неймовірний за своїм значенням історичний комплекс, який складається з кількох частин:
- Палацу Кирила Розумовського – резиденція українського гетьмана, який збудував його у стилі класицизму. Був зведений за проєктом Чарльза Камерона. Збудований у кінці 18-на початку 19 століття. З 1803 року ним володів Андрій Розумовський. У 1824 році пожежею було знищено інтер’єри. В палаці є чимало унікальних експонатів і речей, які належали Кирилу Розумовському. У 2008 році закінчилась реставрація споруди. Виглядає дуже масштабно.
- Парк біля палацу Розумовського.
- Воскресенська церква – збудована на кошти Кирила Розумовського, тут похований останній гетьман України. Церкву освятили у 1802 році. Тут діяли шпиталь для бідних, школа. У кінці 30-х років 20-го століття тут був театр. Під час Другої світові війни частково зруйнована. У 50-х роках минулого століття відбулася реставрація і церква була діючою.
- Воскресенська церковно-парафіяльна школа (кінець 19 ст.)
- Пам’ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 року.
- Будинок Василя Кочубея (17 ст.) – резиденція судді Кочубея. Це єдина споруда Батурина, яка вистояла при жорстокому нищенні міста у листопаді 1708 року. У 20 столітті став центром музейного життя Батурина.
- Кочубеївський парк – закладений у 17 столітті Василем Кочубеєм. Тут розташовані пам’ятники визначним особистостям, багато дерев, кущів.
- Садиба «Кочубея»
- Готель, торгові ряді, будинок пошти – пам’ятки 19 століття.
- Середньовічний Батурин.
- Заміська садибі Івана Мазепи.
- Залишки палацу Івана Мазепи.
А також ще багато-багато старовинних пам’яток, які лишилися у місті Батурин.
Астрономічна обсерваторія (Миколаїв)
Одна з найстаріших обсерваторій у Європі. Заснована у 1821 році адміралом Грейгом. Це була морська обсерваторія. Її побудували на найвищому пагорбі Миколаєва – Спаському кургані. Була потрібно для розвитку чорноморського флоту. Автором будівлі обсерваторії був архітектор Федір Вунш.
З 1911 року обсерваторія займається науковою, дослідною та іншою діяльністю. Під час Другої світової війни обсерваторія практично не була пошкоджена.
З 2002 року – це науково-дослідний інститут. З 2000-х років при обсерваторії діє музей. Тут можна побачити різноманітні прилади, які зібрані за 200 років існування закладу. Тут є навіть прилади з 13 століття. Розташована в Миколаєві на вулиці Обсерваторній, 1. Працює щоденно, крім неділі з 08.30 до 17.00.
Диканька ( Полтавська область)
Одне з найвідоміших селищ, розміщене у Полтавській області. Це історичний населений пункт України. Найбільше прославив її український письменник Микола Гоголь. Тут була «резиденція» роду Кочубеїв і саме сюди приїжджав цар Олександр Перший. Він палацу Кочубеїв не лишилося нічого. Але при цьому є (і досить добре збережена) Тріумфальна арка на честь приїзду царя у 1820 році. Це єдина пам’ятка в Україні, пов’язана з війною проти Наполеона.
Тут є Миколаївська церква, яка була збудована на місці дерев’яної Віктором Кочубеєм у кінці 18 століття. Церква має вигляд ротонди, практично кругла, має колони. Тут була усипальниця Кочубеїв. У 30-ті роки храм було пограбовано. З 1963 року тут був музей атеїзму. Зараз діюча церква. Біля неї є дзвіниця, побудована у першій половині 19 століття.
Однією з найзнаменитіших є церква Святої Трійці. Збудували у 1780 році, стиль – пізнє бароко. Кажуть, що саме цей собор описував Микола Гоголь у своїй «Ночі перед Різдвом».
Круглий двір (Тростянець)
Пам’ятка, про яку мало хто знає. Розташовується у місті Тростянець Сумської області на вулиці Миру, 16. До 1 березня 2022 року являла собою неймовірно красиву споруду, але 1 березня вона постраждала від обстрілів російських військ. Тростянець зазнав окупаційної «влади». Звісно, пам’ятка не зруйнована, але на ній лишилися сліди від обстрілів.
Це – садиба-манеж, аналогів якій в Україні немає. Заснований манеж у 1749 році родиною Надаржинських, яка тоді мала у власності Тростянець. Манеж поєднав у собі неоготику та українське бароко. Споруда дуже нагадує фортецю, має чотири вежі, аркові ворота, просторий двір.
Манеж за акустикою був схожий до амфітеатру, тому, коли перейшов у власність до Василя Голіцина, його використовували як цирк і театр. Саме тому під стінами були побудовані ложі для глядачів, а в чотирьох вежах жили артисти – зазвичай кріпосні.
У 1870 році манеж став власністю Леопольда Кеніга – власника цукрового заводу.
У радянські часи тут був склад. Реставраційні роботи проводились лише з отриманням Україною незалежності.
Біля споруди є парк Голіцина з палацом, скульптурами, дендрарієм, озерами.
В Україні чимало відомих і не дуже пам’яток, на які варто подивитись, помилуватись та обов’язково відвідати не один раз.