Люди брешуть одне одному щодня, щогодини, щохвилини. Саме тому ще з давніх часів почали формуватись різні методи, що дозволяють виявити в людині схильність до брехні. Наші давні предки застосовували залякування, обнюхування, інтуїцію, щоб виявити брехуна. До появи інструментальної детекції брехні, людство робило різні спроби дізнатися правду. Найточніший з них зводились до аналізу реакцій організму на стрес, викликаних потребою збрехати. Сучасним високоефективним способом, який дозволяє отримати дані про факт брехні та її сферу є поліграф.
Саме це робить використання поліграфа настільки незамінним в кадровій роботі – це найшвидший спосіб отримати максимально повну і достовірну інформацію про людину, зокрема, як кандидата на конкретну посаду. Професія поліграфолога стає все більш затребуваною і такого спеціаліста у штаті потребують як бізнес, так і органи державної влади.
Зокрема, на законодавчому рівні в Україні закріплена необхідність проходження поліграфу кандидатами на посади в Державне бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, Національне антикорупційне бюро та ін.
Зважаючи на те, що велика частина даних про претендента на посаду може бути отримана шляхом проведення опитування попередніх працедавців, більш зручним та точним способом є перевірка такого доброчесності такого кандидата на поліграфі. Адже використовуючи технічну «виворотку правди» є шанс отримати інформацію про ті проступки, злочинні вчинки, наркотичні або алкогольні залежності чи навіть кримінальні злочини (відсутність судимостей не означає непричетність людини до вчинення протизаконних дій), які людині вдалось приховати.
Що стосується наступної сфери застосування «здібностей» поліграфа, то його використовують для планових перевірок уже працюючого персоналу. В першу чергу вони спрямовані на визначення ступеня благонадійності і лояльності співробітників до компанії; в другу – на виявлення можливих зловживань співробітників, фінансових махінацій, зникнення матеріальних цінностей та інших правопорушень.
Третій спосіб – вибіркові перевірки співробітників, які викликають підозру у причетності до конкретних подій або випадків, включаючи витік конфіденційної інформації або зникнення матеріальних цінностей, що належать компанії-роботодавцю.
У продовження теми стосовно ефективності поліграфу варто зазначити, що стала відомою інформація про те, що майже половина учасників конкурсу на керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) вживали або вживають наркотичні засоби. Про це повідомила Голова Конкурсної комісії з відбору керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Катерина Коваль.