Монгольська кухня – одна з найменш відомих у світі. Тут можуть пити солоний чай із молоком, готувати м’ясо на гарячих каменях і майже не використовувати спеції.
У цій статті ви дізнаєтесь, які страви їдять у Монголії, що дивує туристів найбільше і які традиції збереглися ще з часів кочівників.
Монгольська кухня: історичне минуле та сьогодення

Відомо, що представники монгольської нації в минулому були кочівниками. Життя племен передбачало постійний перегін худоби з одних пасовищ на інші, нові. Ведення кочового способу життя вимагало від цих людей фізичної витривалості й міцності.
Логічно, що в монгольській їжі тих часів домінував білок, продукти м’ясні та молочні, що містили значну кількість жиру. Традиційне вживання великої кількості м’яса цим народом було зумовлене й тим, що базовим заняттям відповідної нації було скотарство, вирощування худоби. Кочівники готували страви найчастіше з яловичини, баранини та козлятини. Дещо рідше місцеві кухарі використовували м’ясо яка, конину та домашню птицю. Мали місце в меню кочівників також страви борошняні й круп’яні. Найпоширенішою крупою для них був рис.

Крім того, кухня монголів передбачала вживання коренів деяких рослин та зелені. З овочів кочівники віддавали перевагу часнику й цибулі, споживаючи їх велику кількість. Риба на їхньому столі була лише зрідка – особливо популярною кочові племена її не вважали.
Теплої пори року раціон даного народу поповнювався великою кількістю молочних продуктів. Здебільшого, це були наїдки тривалого зберігання – наприклад, висушені сири хурууд та ааруул, кисломолочний сир бяслаг та топлене масло. Свіже молоко пили окремо та додавали його в чай.
Селяни Монголії готують усі ці страви дотепер. Добре знайомі вони й сучасним жителям міст цієї країни.
Традиційне ранкове та обіднє меню мешканців сільської місцевості включає м’ясо та обсмажене в маслі вершкове печиво боорцог із чаєм з молоком.
Монгольська кухня: кулінарні особливості
Якщо монголи не очікують приходу гостей, приготуванням їжі вони займаються раз на день. Така традиція є особливо типовою для мешканців сіл.
Популярним узимку національна монгольська кухня вважає наваристий м’ясний бульйон, в який додається рис або локшина. Не менш актуальними для неї є різноманітні молочні страви та продукти – від свіжого та згущеного кислого молока до сиру, йогурту та айрага, відомого більше під назвою кумис.
Таку молочку монголи вживають більше влітку, а м’ясні страви домінують в їх раціоні в період міжсезоння та зимою.
Найбільше вони споживають баранину. Конина є частиною святкового меню. У теплу пору року, коли худоба забивається рідше, на столі цього народу часто присутній борц, тобто в’ялене м’ясо.
Отримують такий продукт тривалого зберігання шляхом його сушіння на відритому повітрі – для цього його ріжуть на тоненькі смужки та вішають у затінку. У результаті відповідний балик набуває такої твердості, що його навіть ножем розрізати неможливо. Щоб розжувати таку дивну для європейців їжу, її попередньо замочують у воді.
Улюбленими буденними стравами монгольської кухні є холодна яловичина або баранина з приправами.
Спектр овочів, вживаних цим азіатським народом, невеликий – до нього входить капуста, картопля, морква та ріпа. Оскільки флора Монголії розмаїттям трав похвалитися не може, то єдині пряності, які використовуються в цій країні, – це часник і цибуля. Минулих часів кочівники збирали для цього дикорослу цибулю та часник.
ТОП – 6 страв монгольської кухні
Не зважаючи на порівняно скромний асортимент, національна кулінарія відповідної країни безплідних рівнин та степів має багато вартих уваги наїдків. Описані нижче страви не є повсякденними, проте вони часті на столі місцевих мешканців у свята й під час прийому гостей.
1. Баранина по-монгольські

Умовою відмінних смакових якостей такої страви є бараняче м’ясо найвищої якості. У ресторанному, сучасному виконанні вона являє собою смаженю з додаванням кунжутної олії, соєвого соусу, мускатного горіха та червоного вина.
2. Буузи

Загалом частування такого роду, що має начинку з яловичого фаршу й цибулі, обгорнуту тістом, дуже схоже на манти. Проте подають до нього не сметану, а часник, гірчицю та соєвий соус, а запивають буузи міцним зеленим чаєм.
3. Цуйван

Знавці кулінарії різних країн відзначають схожість відповідної страви з казахським бешбармаком та узбецьким лагманом. Рецепта цуйвану включає тісто, яловичину та овочевий набір – дві цибулини, морквину, часничину та гірку печину. З тіста формується рулет і готується на пару, а м’ясо спершу обсмажується, а далі тушкується з овочами. Потім усі інгредієнти змішуються.
4. Хуушуур

Це, по суті, монгольська версія всім відомих чебуреків. У якості фаршу тут використовується перекручена яловичина. Від відомого кавказького чи кримського аналога хуушуур відрізняється фігурною формою швів у вигляді джгута та приблизно вдвічі меншим розміром.
5. Хорхог

Тушкована баранина, що готується на відкритому вогні, точніше, на гарячих каменях у металевому посуді. Окрім солі та спецій, рецепт може включати й овочі – моркву, капусту та картоплю. Час приготування такої національної страви займає близько 30 хвилин, а подають її порціями. Їсти хорхог заведено руками, хоча для відділення м’якоті від кістки можна використати ніж.
6. Боорцог (баурсакі)

Також монголи традиційно готують домашні ковбаси в натуральній кишковій оболонці – начиняють їх дрібно порізаними нутрощами, кров’ю та жиром з обов’язковим додаванням часнику та цибулі.
Цікаві факти монгольської кухні
Мандрівникам, що побували в Монголії, багато гастрономічних канонів цієї країни здаються дивними.

Улюбленим напоєм місцевих мешканців є молочний чай, в тому числі солоний. Заварюється такий напій часто не на воді, а на кістковому бульйоні.
В елітних ресторанах Улан-Батора та інших великих міст країни традиційні національні страви готують із додаванням завезених спецій, куркуми та коріандру. Це авторський внесок в рецептуру сучасних кухарів, і він робить наїдки більш смачними.
Коров’яче молоко монголці вживають не частіше, ніж молоко кобиляче, овече, верблюже та яка. Для приготування молочних продуктів у даній країні молоко різних тварин часто змішується.
Деякі м’ясні наїдки відрізняються надзвичайно тривалим процесом приготування. Наприклад, щоб зварити болхайрюк, потрібно не менше 8 годин.

Шанувальники древніх канонів монгольської кухні досі готують туші тварин, не знімаючи з них шкури. У черево барана вливають воду, а потім кладуть його на вогонь, щоб баранина варилася й пеклася одночасно.

Заміною хліба в Монголії є тонкі прісні млинці, тісто для яких містить не воду, а жир. Рецептура таких млинчиків включає дві частини борошна та 1 частину жиру.
Наявність гарнірів для других страв цієї азіатської кухні, на відміну від кавказької та європейської, не є характерною.

Молоко використовується монголами не лише для виготовлення кисломолочних продуктів, але й для виробництва улюбленого їх алкогольного напою – молочного самогону.
Хоча наразі життя містах країни стало цивілізованим, монгольська кухня від цього значних змін не зазнала. Можливо, секрет у тому, що кочовий народ просто звик до традицій своїх пращурів і не готовий відмовитися від них, тож дивиться на відповідну ситуацію консервативно.
FAQ: відповіді на часті запитання про монгольську кухню
1. Яка найпопулярніша страва в Монголії?
Однією з найвідоміших страв є буузи – парові пельмені з м’ясною начинкою, які готують на свята та в повсякденному житті.
2. Чому в монгольській кухні мало овочів?
Через суворий клімат та короткий сезон вирощування овочів у раціоні переважають продукти тваринного походження.
3. Чи гостра монгольська кухня?
Ні, монгольська кухня не є гострою – тут майже не використовують спеції, акцент робиться на натуральному смаку продуктів.
4. Що варто спробувати туристу в Монголії?
Обов’язково варто скуштувати буузи, хуушуур (смажені пиріжки з м’ясом), хорхог (м’ясо, приготоване на гарячих каменях) та айраг (ферментоване кобиляче молоко).
Більше цікавої та корисної інформації щодо кулінарії читайте у розділі “Кулінарія” на нашому сайті.

