Монгольська кухня суттєво відрізняється від гастрономічних уподобань інших народів Азії. Значною мірою це зумовлене кліматичними умовами, економічним, сільськогосподарським розвитком Монголії та способом життя її народу.
Про відмінності монгольської кухні різних часів та топові наїдки, які відповідний азіатський народ позиціонує як частину свого етнічного обличчя й національної культури, можна прочитати в пропонованій статті.
Монгольська кухня: історичне минуле та сьогодення
Відомо, що представники монгольської нації в минулому були кочівниками. Життя племен передбачало постійний перегін худоби з одних пасовищ на інші, нові. Ведення кочового способу життя вимагало від цих людей фізичної витривалості й міцності.
Логічно, що в монгольській їжі тих часів домінував білок, продукти м’ясні та молочні, що містили значну кількість жиру. Традиційне вживання великої кількості м’яса цим народом було зумовлене й тим, що базовим заняттям відповідної нації було скотарство, вирощування худоби. Кочівники готували страви найчастіше з яловичини, баранини та козлятини. Дещо рідше місцеві кухарі використовували м’ясо яка, конину та домашню птицю. Мали місце в меню кочівників також страви борошняні й круп’яні. Найпоширенішою крупою для них був рис.
Крім того, кухня монголів передбачала вживання коренів деяких рослин та зелені. З овочів кочівники віддавали перевагу часнику й цибулі, споживаючи їх велику кількість. Риба на їхньому столі була лише зрідка – особливо популярною кочові племена її не вважали.
Теплої пори року раціон даного народу поповнювався великою кількістю молочних продуктів. Здебільшого, це були наїдки тривалого зберігання – наприклад, висушені сири хурууд та ааруул, кисломолочний сир бяслаг та топлене масло. Свіже молоко пили окремо та додавали його в чай.
Селяни Монголії готують усі ці страви дотепер. Добре знайомі вони й сучасним жителям міст цієї країни.
Традиційне ранкове та обіднє меню мешканців сільської місцевості включає м’ясо та обсмажене в маслі вершкове печиво боорцог із чаєм з молоком.
Монгольська кухня: кулінарні особливості
Якщо монголи не очікують приходу гостей, приготуванням їжі вони займаються раз на день. Така традиція є особливо типовою для мешканців сіл.
Популярним узимку національна монгольська кухня вважає наваристий м’ясний бульйон, в який додається рис або локшина. Не менш актуальними для неї є різноманітні молочні страви та продукти – від свіжого та згущеного кислого молока до сиру, йогурту та айрага, відомого більше під назвою кумис.
Таку молочку монголи вживають більше влітку, а м’ясні страви домінують в їх раціоні в період міжсезоння та зимою.
Найбільше вони споживають баранину. Конина є частиною святкового меню. У теплу пору року, коли худоба забивається рідше, на столі цього народу часто присутній борц, тобто в’ялене м’ясо.
Отримують такий продукт тривалого зберігання шляхом його сушіння на відритому повітрі – для цього його ріжуть на тоненькі смужки та вішають у затінку. У результаті відповідний балик набуває такої твердості, що його навіть ножем розрізати неможливо. Щоб розжувати таку дивну для європейців їжу, її попередньо замочують у воді.
Улюбленими буденними стравами монгольської кухні є холодна яловичина або баранина з приправами.
Спектр овочів, вживаних цим азіатським народом, невеликий – до нього входить капуста, картопля, морква та ріпа. Оскільки флора Монголії розмаїттям трав похвалитися не може, то єдині пряності, які використовуються в цій країні, – це часник і цибуля. Минулих часів кочівники збирали для цього дикорослу цибулю та часник.
Монгольська кухня: ТОП – 5 страв монгольської кухні
Не зважаючи на порівняно скромний асортимент, національна кулінарія відповідної країни безплідних рівнин та степів має багато вартих уваги наїдків. Описані нижче страви не є повсякденними, проте вони часті на столі місцевих мешканців у свята й під час прийому гостей.
Баранина по-монгольськи
Умовою відмінних смакових якостей такої страви є бараняче м’ясо найвищої якості. У ресторанному, сучасному виконанні вона являє собою смаженю з додаванням кунжутної олії, соєвого соусу, мускатного горіха та червоного вина.
Буузи
Загалом частування такого роду, що має начинку з яловичого фаршу й цибулі, обгорнуту тістом, дуже схоже на манти. Проте подають до нього не сметану, а часник, гірчицю та соєвий соус, а запивають буузи міцним зеленим чаєм.
Цуйван
Знавці кулінарії різних країн відзначають схожість відповідної страви з казахським бешбармаком та узбецьким лагманом. Рецепта цуйвану включає тісто, яловичину та овочевий набір – дві цибулини, морквину, часничину та гірку печину. З тіста формується рулет і готується на пару, а м’ясо спершу обсмажується, а далі тушкується з овочами. Потім усі інгредієнти змішуються.
Хуушуур
Це, по суті, монгольська версія всім відомих чебуреків. У якості фаршу тут використовується перекручена яловичина. Від відомого кавказького чи кримського аналога хуушуур відрізняється фігурною формою швів у вигляді джгута та приблизно вдвічі меншим розміром.
Хорхог
Тушкована баранина, що готується на відкритому вогні, точніше, на гарячих каменях у металевому посуді. Окрім солі та спецій, рецепт може включати й овочі – моркву, капусту та картоплю. Час приготування такої національної страви займає близько 30 хвилин, а подають її порціями. Їсти хорхог заведено руками, хоча для відділення м’якоті від кістки можна використати ніж.
Також монголи традиційно готують домашні ковбаси в натуральній кишковій оболонці – начиняють їх дрібно порізаними нутрощами, кров’ю та жиром з обов’язковим додаванням часнику та цибулі.
Цікаві факти монгольської кухні
Мандрівникам, що побували в Монголії, багато гастрономічних канонів цієї країни здаються дивними.
Улюбленим напоєм місцевих мешканців є молочний чай, в тому числі солоний. Заварюється такий напій часто не на воді, а на кістковому бульйоні.
В елітних ресторанах Улан-Батора та інших великих міст країни традиційні національні страви готують із додаванням завезених спецій, куркуми та коріандру. Це авторський внесок в рецептуру сучасних кухарів, і він робить наїдки більш смачними.
Коров’яче молоко монголці вживають не частіше, ніж молоко кобиляче, овече, верблюже та яка. Для приготування молочних продуктів у даній країні молоко різних тварин часто змішується.
Деякі м’ясні наїдки відрізняються надзвичайно тривалим процесом приготування. Наприклад, щоб зварити болхайрюк, потрібно не менше 8 годин.
Шанувальники древніх канонів монгольської кухні досі готують туші тварин, не знімаючи з них шкури. У черево барана вливають воду, а потім кладуть його на вогонь, щоб баранина варилася й пеклася одночасно.
Заміною хліба в Монголії є тонкі прісні млинці, тісто для яких містить не воду, а жир. Рецептура таких млинчиків включає дві частини борошна та 1 частину жиру.
Наявність гарнірів для других страв цієї азіатської кухні, на відміну від кавказької та європейської, не є характерною.
Молоко використовується монголами не лише для виготовлення кисломолочних продуктів, але й для виробництва улюбленого їх алкогольного напою – молочного самогону.
Хоча наразі життя містах країни стало цивілізованим, монгольська кухня від цього значних змін не зазнала. Можливо, секрет у тому, що кочовий народ просто звик до традицій своїх пращурів і не готовий відмовитися від них, тож дивиться на відповідну ситуацію консервативно.
Більше цікавої та корисної інформації щодо кулінарії читайте у розділі “Кулінарія” на нашому сайті.